Розроблення інструментарію з соціально-філософських та загально-соціологічних методів, необхідних для дослідження співвідношення принципів індивідуалізму та колективізму в структурі економічній ментальності, відстеження їх історичних джерел та меж.
При низкой оригинальности работы "Українська економічна ментальність: соціально-філософський аналіз", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Академія педагогічних наук УкраїниНауковий консультант: доктор філософських наук, професор Мокляк Микола Миколайович, завідувач кафедри соціології Київського національного авіаційного університету Захист відбудеться "_24_"__квітня__ 2008 р. о _14.00_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.01 в Інституті вищої освіти Академії педагогічних наук України за адресою: 01014, м. З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Інституту вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м. Как результат действия ментального фактора, мир для человека становится привычным социокультурным миром, содержательно и социально организованным, а человек оказывается социальным индивидом такого мира. Ментальность, которая "объективирует" человеческую реальность на одном полюсе и "субъективирует" на другом, предстает принципом присутствия человека в обществе и в мире.Огляд наукових літературних джерел показує, що окреслена проблема останніми роками стає предметом уваги філософів, культурологів, політологів, соціологів, істориків, економістів. Названими й іншими вітчизняними авторами все частіше ставиться запитання: що є ментальність?, яка її сутність?, яка реальність стоїть за цим поняттям?, які функції виконує явище, що позначається словом "ментальність"? На уявлення про ментальне в людині, про "розумовий" аспект при здійсненні людиною соціально-економічної активності не змогли не вплинути релігійні доктрини, досягнення світової соціологічної й психологічної думки, різноманітні філософські концепції від Аристотеля до Й.Шумпетера й далі, зясуванню сутності ментального феномена сприяють твори видатних діячів літератури та мистецтва, які оспівувують почуття, розум, майстерність людини-діяча. В дисертації використовувались загальнотеоретичні методи: аналізу й синтезу, системного аналізу, комплексний - при доведенні обумовленості ментального феномена особливостями функціонування свідомості й мислення, аналогії, порівняльний, порівняльно-історичний - при зясуванні особливостей національної ментальності, коли нації вивчаються через порівняння конкретних явищ культури, соціально-економічного життя, побуту, внаслідок чого національна самобутність виявляється як специфічне сполучення властивих всім націям загальнолюдських рис; гіпотетико-дедуктивний - для осмислення наукових визначень ментальності та її складових, напрацювання атрибутів ментального феномена; моделювання - для дослідження сучасних процесів в економічній ментальності України та перспектив її розвитку; герменевтичний, феноменологічний, конкретно-історичний - при зясуванні специфіки співвідношення "індивідуалізму - колективізму" в економічній ментальності; а також прогностичний, евристичний та інші загальні й спеціальні методи аналізу суспільних явищ та процесів, їх міждисциплінарний синтез. запропоновано авторську концепцію про те, що джерелом ментальності слід розглядати крім інших і соціокультурне буття особи, з якого слід виводити особливості ментальності людини (як фундаментальні стійкі структури свідомості), зокрема й економічної ментальності; ментальність в цілому та економічна ментальність постають як продукт історичного розвитку та як відбиток соціокультурних механізмів знаходження людини-носія ментальності в світі та в суспільстві, які (механізми) і формують конкретні ментальні "звички свідомості";"Ментальність" визначено як спільне "психологічне оснащення" представників певної культури, що дає змогу хаотичний потік різноманітних вражень інтегрувати свідомістю у певне світобачення, яке і визначає, врешті-решт, поведінку людини, соціальної групи, суспільства, внаслідок чого субєктивний "зріз" суспільної реальності органічно приєднується до обєктивного суспільно-історичного процесу. Ментальність постає принципом присутності людини в світі, певним конструктом психосоціального образу особи, коли люди вже не залежать від своєї субєктивності, а являють собою певну обєктивну суспільну постать. Теоретична антиномія між "життєвим світом" безпосереднього існування людей, з одного боку, і "системою" організації суспільства, яка створює механізми реалізації цих форм існування "життєвого світу", а отже керує ним, з іншого, вирішена на користь підходу, згідно з яким, "первинними" є люди, які користуються своєю ментальністю в суспільстві, а не ментальність, яка "використовує" людей як своїх носіїв у суспільстві. Показано, що ситуація щодо розуміння соціальною філософією ментального феномена та становлення категорії "ментальність" була докорінно змінена із зародженням так званої "нової історичної науки" у французькій школі "Анналів", коли ментальність почали тлумачити як одну із внутрішніх структур культурного контексту соціальної реальності, а умовою "нового історичного дослідження" стало занурення мислителя у "ментальність" тієї епохи, яку він вивчає. XX ст.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
