Українська діаспора Сполучених Штатів Америки в контексті культурної революції 1960-х - Магистерская работа

ВНЗ «Український католицький університет» Пояснювальна записка до магістерського проекту освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр на тему «Українська діаспора Сполучених Штатів Америки в контексті культурної революції 1960-х» Виконала: студентка 6 курсу, групи ГЖУ 13/МОбєкт дослідження - культурно-соціальна революція 1960-х рр. в США (комплекс подій та змін, які відбулись в даний період, та які охоплюють різні сфери життя американського суспільства: культура, громадянське суспільство, сфера особистих стосунків). Наукову базу цього дослідження можна умовно розділити на три блоки: · історія та теорія масової культури ХХ ст.» ми визначаємо, чим є масова культура, які є її функції, а також як масова культура співвідноситься з ідеологією. На нашу думку, спроби приниження масової культури шляхом закидання їй відсутності будь-якої цінності не є коректним, адже масова культура є впливовою у формуванні суспільної думки, саме вона створює культурний бекграунд епохи та безпосередньо контактує із споживачем. Навіть якщо не споживати масову культуру безпосередньо, реципієнт перебуває в контексті епохи, у формуванні якого бере участь масова культура.Масова культура є феноменом, що отримав своє найбільше поширення в західному світі в другій половині ХХ ст.. Серед численних визначень, що таке масова культура, ми зосереджуємось на «комерційній культурі масового споживання», оскільки саме воно якнайбільш повно описує явище масової культури і водночас не містить оціночних суджень (так, як ті визначення, що ґрунтуються на опозиції «масова - елітна культури»). В основі масової культури лежить концепція культури споживання. Важливу роль в цьому відіграє реклама, оскільки саме вона слугує посередником між бізнесом та споживачем, між економікою та культурою. «Американський» ототожнювався із «західним», «цивілізованим», «культурним».Одразу після ІІ Світової війни термін «діаспора» не використовувався українцями, що жили поза межами України. Більш звичним для них було вважати себе українцями, що живуть в еміграції, пише американський науковець українського походження Вік Сацевич у книзі «Українська діаспора». Термін «діаспора» використовувалась радянською владою, щоб дискредитувати українських націоналістів в еміграції, які закликали до повалення радянського режиму та відновлення незалежності України. Термін «діаспора» набув активного вжитку з кінця 1980-х рр., його почали постійно використовувати ті українці, що проживали закордоном, для позначення свого життя та ідентичності. Та все-таки в своїх родинах вона «чує українську мову, навчається в українських школах, спілкується з людьми української громади». Ю.Бачинський робить припущення, що, попри те, що молодь вдома спілкується українською та навчається в українських школах, вже діти дітей українців в Америці (третє покоління емігрантів) гірше знатимуть мову своїх батьків, спілкуватимуться між собою англійською.Необхідно зрозуміти, якими були загальні тенденції входження українців у нове середовище. Українська діаспора слугувала світовим ретранслятором українських новин та інформації про Україну. Хоч їх і виховували в ідеології допомоги Україні, це не перешкоджало тому, що вони затратили мову, звичаї, обичаї, а навіть часто сентимент до України і визвольної справи». Її прихильники вважали, що українці, що приїжджали до США, перебуватимуть там лише короткий період і невдовзі повернуться до України. Ця модель мала свої прогалини: на період поселення емігрантів третьої хвилі у США уже проживало близько мільйона українців.Дослідники визначають три концепції того, як українці могли влитись у нове американське середовище: концепція допомоги Україні, еміграційна концепція, концепція української спільноти в Америці. Перша концепція передбачала усіляку можливу допомогу, сприяння та підтримку українським визвольним змаганням та поширення інформації про них у світі. Третя концепція передбачає часткову асиміляцію та входження спільноти у суспільство країни поселення разом із іншими етнічними спільнотами та творення спільного соціально-культурного простору на рівноправних засадах. Важливим здобутком першої хвилі стало налагодження релігійного життя українців та формування перших громадських організацій. Вона тривала з 1920-х до 1940-х рр. Представники другої хвилі змінили релігійне розшарування всередині громади на політичне.Тематичне наповнення українських видань діаспори складалось з: · новин діаспори, · американських новин, · новин з України та Радянського союзу Саме за реакцією на ці події, яка була відображена на шпальтах преси, будуть ґрунтуватись висновки про залучення української діаспори та її перебування у контексті епохи. Новий президент був позитивно сприйнятий американськими громадянами, в тому числі й українцями. Українці були особисто зацікавлені у розвитку та процвітанні Сполучених Штатів: «як та національна група американських громадян, якій подвійно лежить на серці розвиток і могутність Зєднаних Держав, бо з тією могутністю повязані і надії України».

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. МАСОВА КУЛЬТУРА ЯК НЕВІДЄМНА СКЛАДОВА СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ЖИТТЯ США В 60-Х РР. ХХ СТ.

1.1 Визначення поняття «масова культура», її функції. Масова культура та ідеологія

1.2 Масова культура США в 60-х рр. ХХ ст. Масова культура vs. контркультура

РОЗДІЛ 2. УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА США ТА ЇЇ ВЗАЄМОЗВЯЗОК ІЗ АМЕРИКАНСЬКИМ СЕРЕДОВИЩЕМ

2.1 Історія формування української громади в США. Третя хвиля еміграції

2.2 Вплив громадських організацій та преси на формування суспільної думки української діаспори США

РОЗДІЛ 3. РЕАКЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ НА КУЛЬТУРНУ РЕВОЛЮЦІЮ 60-Х В США

3.1 Боротьба за громадянські права

3.2 Вєтнамська війна

3.3 Контркультура, студентські протести, сексуальна революція

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ