Українські жіночі організації на Буковині (80-ті роки ХІХ – 30-ті роки ХХ ст.) - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Українські жіночі організації на Буковині (80-ті роки ХІХ - 30-ті роки ХХ ст.)У дисертації на широкій джерельній базі висвітлюються питання зародження і діяльності українських жіночих організацій на Буковині у 80-ті рр. Зазначено, що український жіночий рух на Буковині мав своєю метою духовне розкріпачення жінки і матері як особистості. Охарактеризовано етапи, мету, напрями, організаційні форми діяльності українських жіночих товариств в різні періоди державної приналежності Буковини до Австро-Угорщини та Румунії. Доведено, що український жіночий рух на Буковині поступово став важливою складовою процесу українського національного відродження у краї: в умовах Австро-Угорщини - в руслі легально-правової діяльності, а в умовах румунського політичного режиму в умовах суворого контролю з боку місцевої окупаційної влади й переслідування.Світлі постаті подвижниць організованого жіночого руху в Україні походили з різних регіонів, представляли різні соціальні верстви, але всіх їх обєднувала національна ідея і свята мета - боротьба за волю України, за утвердження української мови, національної школи, за соціальні права жінок. Діяльність тутешніх жіночих товариств, що виникали на Буковині, у 1886-1940 рр., була багатогранною і відзначалася певною специфікою у загальноукраїнському контексті жіночого руху. Без дослідження основних причин зародження та напрямів розвитку діяльності українських жіночих організацій на Буковині буде неповною історія національного руху в краї, як також без зясування ролі українського жіноцтва Буковини, організаційних форм та методів його діяльності буде неповною історія жіночого руху всієї України і Західної України зокрема. Ознайомлення з діяльністю українських жіночих організацій Буковини у досліджуваний період дає змогу зясувати форми сприяння розвиткові організаційної повсякденної, систематичної і творчої праці жіноцтва. Відсутність глибоких аналітичних досліджень діяльності українського жіночого руху на Буковині у вказаний період спонукає дослідника зробити спробу заповнити цю прогалину в українській історіографії.Грунтовних наукових праць, які б розкривали діяльність українських жіночих організацій на Буковині у 80-ті роки ХІХ - 30-ті роки ХХ ст., немає. Гараса “Історичний і сучасний стан української освіти і культури на Буковині” (1934) та “Ілюстрована історія товариства “Українська школа” (1937), в якій трапляються поодинокі відомості про українські жіночі товариства, які існували в той період на Буковині. У праці “Білим по білому” (1988) авторка приділяє значну увагу розвитку подій в Галичині, побіжно торкається й діяльності українських жіночих організацій на Буковині. У 1999 р. побачила світ колективна монографія “Жіночі студії в Україні: Жінка в історії та сьогодні”. Значно менше уваги приділялося у статутах українських жіночих організацій на Буковині (а отже, і в самій організації діяльності товариств) проблемам соціалізації жінок, політико-правовим аспектам жіночого рівноправя з чоловіками, проте це жодною мірою не применшує важливості і потрібності українських жіночих організацій, що діяли на Буковині у 80-х рр.