Становище українських земель у складі Великого Князівства Литовського. Політичний устрій Гетьманщини наприкінці ХVІІ - першій половині ХVІІІ ст. Голод 1932-1933 рр.: причини і наслідки. Соціально-політичне та культурне життя на Україні в 1945-1953 рр.
При низкой оригинальности работы "Українські землі у складі ВКЛ. Соціально-економічний розвиток Гетьманщини", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
1. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського Тисячоліттями Україна була плавильним казаном могутніх політичних утворень - імперій скіфів і сарматів, Київської Русі. Цивілізації, що існували на території України, знаходилися на авансцені культурного і соціально-економічного розвитку всієї Східної Європи. За винятком тих рідкісних моментів у всій подальшій історії України, коли її жителям вдавалося так чи інакше самостверджуватися, їх долі тепер розвязуються в далеких чужих столицях - Варшаві, Москві або Відню. В перші десятиліття XIV століття при великому князі Гедиміні вони рушили на територію сучасної Білорусі. До початку 1350-х дрібні князьки дніпровського Лівобережжя вже визнали себе васалами Ольгерда. З цього часу Велике князівство Литовське, підпорядкувало собі більшу частину Білорусі і України і стає найбільшою політичною силою в Європі. Гетьманщина була автономною, але в усякому разі вона давала українцям більше самостійності, ніж вони мали коли-небудь з часів Галицько-Волинського князівства. Як частина Російської імперії, Гетьманщина існувала в достатньо новому для більшості українців політичному оточенні. До кінця XVII ст. після відвоювання поляками Правобережжя і затвердження автономії Запоріжжя, в безпосередньому підкоренні гетьманів залишилося лише біля третини тієї території, що була підвладна Хмельницькому. Якщо козацьким вождям покоління Богдана Хмельницького були властиві політичне передбачення, сміливість і рішучість дій, то лідери епохи Гетьманщини, народжені зовсім в іншу епоху, переслідували куди більш скромні, суто практичні цілі.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы