Загальноросійський адміністративний поділ українських земель на губернії та повіти. Україна в системі міжнародних відносин першої половини ХІХ ст. Антипоміщицький рух на Поділлі Устима Кармелюка. Національне відродження: Кирило-Мефодієвське братство.
При низкой оригинальности работы "Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ - у першій половині ХІХ ст.", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Українські землі у складі російської імперії наприкінці ХVІІІ - у першій половині ХІХ ст. 1. Адміністративно-територіальний поділ На українські землі, що входили до складу Росії, з метою уніфікації системи управління, наприкінці ХVІІІ ст. був поширений загальноросійський адміністративний поділ. Територію України поділили на губернії і повіти. У тому ж році (1796 р) Правобережну Україну поділили на три губернії: Київську, Подільську і Волинську. Після визволення російськими військами Бесарабії з-під гніту султанської Туреччини і включення її за Бухарестським мирним договором 1812 р. до складу Росії, в 1828 р. було утворено Новоросійсько-Бесарабське генерал-губернаторство, до складу якого ввійшли Таврійська, Катеринославська і Херсонська губернії, а також Бессарабська область (у 1873 р. перетворена на губернію). Вся адміністративно-виконавча влада в них здійснювалася губернаторами, яких призначав цар за поданням міністра внутрішніх справ, а в повітах - справниками. Навесні 1810 р. російська армія переправила через Дунай і також захопила ряд фортець. Козацькі полки були реорганізовані у звичайні військові частини російської армії. У 1828 р. з козаків Задунайської Січі, що повернулися в російське підданство на початку російсько-турецької війни 1828-1929 рр. на чолі з атаманом Й. Гладким, було утворено козацьке військо, що знаходилося на службі у російського імператора.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
