Українські видання в Коломиї (друга половина ХІХ-ХХ ст.): історико-функціональний і тематичний аспекти - Автореферат

Київський національний університет імені Тараса ШевченкаЗахист дисертації відбудеться “10” лютого 2003 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.34 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м.Київ-119, вул. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м.Київ, вул. Відтворено обєктивну картину видавничого процесу як цілісного явища зі своїми особливостями, позитивними й негативними моментами; показано складний шлях пошуку національних орієнтирів в умовах австро-угорської та польської займанщини, спроби зберегти традиції в умовах радянського тоталітаризму; висвітлено роль видавничої справи у національному відродженні та державному будівництві. Результати дослідження засвідчили, що друкарство, книговидання, журналістика в Коломиї гармонійно вписуються у загальний розвиток друкованого слова в Галичині, однак, мають свої прикметні риси, пріорітети; вони є етноформуючими. У додатках до роботи представлено історико-бібліографічні довідки про 32 українські друкарні м.Коломиї та матеріали до національної бібліографії. видавничий друкарство журналістика національнийМісто Коломия Івано-Франківської області - унікальний видавничий центр української провінції, де 1864 р. започатковано світське українське книгодрукування, а 1865 р. У певні періоди історії рівень розвитку друкарства і книговидання в Коломиї стояв на другому місці після Львова. Без осмислення ролі Коломиї в формуванні, розвитку та утвердженні державотворчих устремлінь у регіоні не можна скласти й всебічного уявлення про роль друкованого слова в пропаганді та утвердженні державницьких ідей на рівні загальноукраїнському. Отож, актуальність теми зумовлюється недослідженістю проблеми; постійним і тривким інтересом як з боку науковців, журналістів і видавців, так і громадськості, читацького загалу до історії, культури України, зокрема ролі преси і книговидання у процесі національної самоідентифікації українців у Галичині; необхідністю показати феномен Коломиї в розвитку української преси, розбудові національної видавничої справи. Обєктом дослідження дисертації стали українські книги і періодичні видання Коломиї другої половини ХІХ - ХХ ст., зародження й особливості розвитку друкарень в окремо взятому українському регіоні як першооснови становлення і діяльності регіональних журналістики, видавничої справи.Одним із перших до теми української преси в Коломиї звернувся історик І.Кревецький (1904), який порівнював кількість часописів, які виходять у Львові, Чернівцях, Коломиї. Окремі з коломийських видань розглядалися в статтях у часописах “Нова Зоря” (1934) та “Новий час” (1936). Є.-Ю.Пеленський (1937) у статті про українську пресу до Першої світової війни торкався питання про періодику в Коломиї. Деякі невідомі з інших джерел факти подають А.Животко в книзі з історії української преси (1990; перевидана в Україні 1999) та Є.Місило в бібліографії української преси Польщі і ЗУНР (1991). Цей же дослідник у серії публікацій в Енциклопедії Коломийщини опублікував статті про друкарні М.Бойчука, Ф. і М.Білоусів (1998), накреслив панораму видавничої справи в Коломиї у довідкових статтях “Видавництво” та “Видання” (2000). Окрему сторінку у видавничій справі в Коломиї становить діяльність старообрядців з Буковини, які тут видавали свої часописи, календарі, брошури; першим з цих видань був часопис “Старообрядецъ” (1878-1885).Однак у них не відтворено в історичній послідовності передумов виникнення, особливостей розвитку і функціонування української видавничої справи в Коломиї як явища, не показано його місця в процесах національно-культурного відродження, формування державницьких устремлінь, боротьбі за здобуття та побудову власної держави. Враховано специфічність становлення і розвитку друкарень, преси, книговидання в умовах, коли українці не мали своєї держави. Лише 12 років розвиток українських видань Коломиї відбувався в умовах української державності (1918-1920, 1941, з 1991 рр.), а більш як 120 років українські видання Коломиї розвивались у політично несприятливих умовах. З поступовим відходом від панування москвофільства в ідеології Коломия стала базою для розвитку радикальної, січової, національно-демократичної преси, чим було засвідчено новий етап у суспільно-політичному житті. В роки Другої світової війни українцям не вдалося налагодити національної видавничої справи; преса цього періоду була засобом тиску окупаційної німецької влади на населення.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ