Витоки української юридичної термінології, на основі якої формувалися лексико-семантичні функції мовних одиниць за певними ознаками. Основні джерела для творення українських прізвищ. Словотвірна організація українських прізвищних назв, їх етимологія.
Аннотация к работе
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справУкраїнська юридична термінологія має глибокі корені, про які можемо говорити на підставі свідчень із «найстаріших зразків актового язика і юридичної термінології дохристиянської Русі Х століття» [Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Вражає те, що українців, які кров ’ю записалися в книгу пам’яти, у нас багато, а тим часом тих, що паразитують на українському патріотизмі, куди більше. І, 236)], на основі якого в сучасному антропоніміконі маємо такі похідні, як: Війт, Війтенко, Війтина, Війтинський, Війтишин, Війтович, Вітовський, Вітошинський, Вой-тик, Войтикович, Войтиковський, Войтеховський, Войто"вич,, Войтови"ч, Войтун, Войтанич “дружина Войти або Войта’’ (Редько: 85-87; Чучка: 121), Войтишин, Войтків, Войтус (Фаріон: 160), Войт, Войта, Войтанович, Воитєн-ко, Войтенко, Войтенок, Войтенюк, Войтехович, Войтик, Войтишан, Войтишин, Войтків, Войтішкін, Войткевич, Войтко, Войтковський, Войтов, Войтович, Войтовський, Войтус, Войтух, Войтьчєнько, Войтюк, Войтюков, Войтюшенко, Войцех, Войцєх, Войцеховський, Войцехович, Войцеховський, Войцик, Войциковський, Вуйт, Вуйтик (Новикова: 164; АВ, 2012, № 3, с. 64], Жовнір (Укр. радіо, 27.12.2009), Жовніренко (PI3: 394), Жов-нерко (ТД ДДУВС: 14), Накапала <накапати ’доносити, звинувачувати когось у чомусь“ (Фаріон: 250), Повірений, Повєрений, Повєренних (СПМД: 327), Пристав, Приставной (СПМД: 341), Райтар <рейтар ”кінний солдат“, охоронець (Фаріон: 270), Рейтаровський (СПМ: 353), Соцький, Соценко (СПМД: 396) - «нижчий поліцейський служитель на селі у дореволюційній Росії та в Україні, якого обирали на сільській сходці» [СТСУ: 665], Становий (СПМД: 398) - «начальник поліцейської дільниці в сільській місцевості в дореволюційній Росії та в Україні» [СТСУМ: 673]; Тивун, Тивонюк <діал. тивон ”наглядач“ (Фаріон: 293), Шандаренко (СПМД: 934). Відповідно до поданих вище апелятивів у сучасній українській мові маємо прізвища Буци-ченко (Кравченко ПЛ: 168), В’язень (АА), Вязінько «той, хто народився у вязниці» (ТД ДДУВС: 31), Вязинько (СПМД: 86); Тюрменко, Тюрьменко, Тюряк, Тюряков (Бористен, 1999, № 7, с.15; СПМД: 428); Темник, Темненко, Темниченко; Темничний, Тємниченко (Дн. обл. радіо, 14.04.2012; Реєстр., 309; Укр. радіо, 28.08.2013) - ‘‘сторож при темниці’’(Грін.