Витоки української юридичної термінології, на основі якої формувалися лексико-семантичні функції мовних одиниць за певними ознаками. Основні джерела для творення українських прізвищ. Словотвірна організація українських прізвищних назв, їх етимологія.
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справУкраїнська юридична термінологія має глибокі корені, про які можемо говорити на підставі свідчень із «найстаріших зразків актового язика і юридичної термінології дохристиянської Русі Х століття» [Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Вражає те, що українців, які кров ’ю записалися в книгу пам’яти, у нас багато, а тим часом тих, що паразитують на українському патріотизмі, куди більше. І, 236)], на основі якого в сучасному антропоніміконі маємо такі похідні, як: Війт, Війтенко, Війтина, Війтинський, Війтишин, Війтович, Вітовський, Вітошинський, Вой-тик, Войтикович, Войтиковський, Войтеховський, Войто"вич,, Войтови"ч, Войтун, Войтанич “дружина Войти або Войта’’ (Редько: 85-87; Чучка: 121), Войтишин, Войтків, Войтус (Фаріон: 160), Войт, Войта, Войтанович, Воитєн-ко, Войтенко, Войтенок, Войтенюк, Войтехович, Войтик, Войтишан, Войтишин, Войтків, Войтішкін, Войткевич, Войтко, Войтковський, Войтов, Войтович, Войтовський, Войтус, Войтух, Войтьчєнько, Войтюк, Войтюков, Войтюшенко, Войцех, Войцєх, Войцеховський, Войцехович, Войцеховський, Войцик, Войциковський, Вуйт, Вуйтик (Новикова: 164; АВ, 2012, № 3, с. 64], Жовнір (Укр. радіо, 27.12.2009), Жовніренко (PI3: 394), Жов-нерко (ТД ДДУВС: 14), Накапала <накапати ’доносити, звинувачувати когось у чомусь“ (Фаріон: 250), Повірений, Повєрений, Повєренних (СПМД: 327), Пристав, Приставной (СПМД: 341), Райтар <рейтар ”кінний солдат“, охоронець (Фаріон: 270), Рейтаровський (СПМ: 353), Соцький, Соценко (СПМД: 396) - «нижчий поліцейський служитель на селі у дореволюційній Росії та в Україні, якого обирали на сільській сходці» [СТСУ: 665], Становий (СПМД: 398) - «начальник поліцейської дільниці в сільській місцевості в дореволюційній Росії та в Україні» [СТСУМ: 673]; Тивун, Тивонюк <діал. тивон ”наглядач“ (Фаріон: 293), Шандаренко (СПМД: 934). Відповідно до поданих вище апелятивів у сучасній українській мові маємо прізвища Буци-ченко (Кравченко ПЛ: 168), В’язень (АА), Вязінько «той, хто народився у вязниці» (ТД ДДУВС: 31), Вязинько (СПМД: 86); Тюрменко, Тюрьменко, Тюряк, Тюряков (Бористен, 1999, № 7, с.15; СПМД: 428); Темник, Темненко, Темниченко; Темничний, Тємниченко (Дн. обл. радіо, 14.04.2012; Реєстр., 309; Укр. радіо, 28.08.2013) - ‘‘сторож при темниці’’(Грін.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
