Українські політичні середовища Галичини у ставленні до Польщі (1925-1932 рр.) - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРобота виконана на кафедрі новітньої історії України Львівського державного університету імені Івана Франка. Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Львівського державного університету імені Івана Франка Захист відбудеться 12 жовтня 1999 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.35.051.12 у Львівському державному університеті імені Івана Франка (м.Львів, 290602, вул. З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського державного університету імені Івана Франка, (м.У цьому контексті окремого всебічного дослідження вимагає проблема ставлення до Польщі та польської влади українських політичних середовищ, які виникали у 20-х - 30-х роках ХХ ст. на тих українських землях, що входили до складу Польщі, і які значно впливали на політичне життя загалом. Всестороннє висвітлення проблеми ставлення українських політичних середовищ до Польщі у 1925-1932 роках є неможливим без дослідження причинно-наслідкових звязків у польсько-українських стосунках даного періоду, а також факторів, які визначали ставлення тієї чи іншої політичної сили до Польщі. Метою дисертаційного дослідження є: створення наукової концепції відношення українських політичних середовищ до Польщі, яке виражало політичну поведінку українців у 20-х - 30-х роках ХХ століття; означення ставлення до Польщі як наукової категорії, що лежить в основі мотивації політичної діяльності. При написанні дисертації ставилось завдання: 1)зібрати та систематизувати фактичний матеріал, подати повну та цілісну картину ставлення українських політичних середовищ до польської влади і її політики, до польської держави загалом; 2)спираючись на історичні факти, розкрити мотивацію стратегії і тактики різних партій щодо польської держави і її політичних чинників; 3)зясувати, як позначалася полярність "українські політичні середовища - польська влада" на суспільстві загалом і на українському громадянстві зокрема; 4)виявити політичні і соціальні причини ворожості чи співпраці українських партій та організацій і польської влади; 5)показати відмінності та спільні ознаки у ставленні до Польщі партій, які ставили перед собою різну політичну мету; 6)обгрунтувати причини політичних акцій, спрямованих проти польської держави чи на користь співпраці з нею. У роботі показано, що відношення до Польщі є невідємним складником політичних доктрин різних за своєю суттю партій, розмежовано ставлення до Польщі як чинника політичної діяльності і ставлення до Польщі як політичного прикриття.У першому розділі "Історіографія та джерельна база проблеми" показано, що проблема ставлення українських політичних середовищ 20-х-30-х років ХХ ст. до Польщі не була предметом окремого наукового дослідження, хоча жоден з істориків-дослідників міжвоєнного періоду історії України не міг оминути даної теми як невідємного складника політичного розвитку Галичини і Західної Волині. Вони разом із нормативними документами були опрацьовані автором у Центральному державному історичному архіві України у Львові (фонди № 205 - "Прокуратура апеляційного суду у Львові"; № 309 - "Наукове товариство ім.Шевченка, м.Львів"; № 344 - "Українське національно-демократичне обєднання"; № 351 - "Центральний комітет Українського Селянсько-робітничого обєднання "Сель-Роб", м.Львів"; № 358 - "Шептицький Андрей-Олександр (1865-1944), митрополит греко-католицької церкви, граф"; № 392 - "Українська парламентська репрезентація" та інші), Державному архіві Львівської області (фонди № 1 - "Львівське воєводське управління"; № 11 - "Львівський окружний суд"; № 108 - "Львівське повітове управління державної поліції"; № 110 - "Львівське міське староство"; № 139 - "Прокурор окружного суду"; № 243 - "Львівське міське управління державної поліції" та інші), Центральному державному архіві громадських організацій України в Києві (фонд № 6 - "Комуністична партія Західної України"), Архіву актів нових у Варшаві (фонди Президії Ради Міністрів та Міністерства внутрішніх справ). Характер ставлення націоналістів до Польщі був зумовлений такими чинниками: 1) повоєнною міжнародною ситуацією, яка призвела до того, що західноукраїнські землі потрапили під владу Польщі; 2) політикою польської влади, що була спрямована на асиміляцію і повну інкорпорацію західноукраїнських земель в польську дуржаву; 3) розвитком теорії націоналізму, в процесі якого сформувалася ідеологія УВО-ОУН; 4) діяльністю інших українських партій; 5) думкою громадськості, яка не тільки впливала на діяльність різних організацій, але і вимагала її корекції.

2. Основний зміст роботи