Українські періодичні видання у Німеччині 1919—1945 рр. - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Робота виконана у відділенні “Науково-дослідний центр періодики” Львівської наукової бібліотеки ім. Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Романюк Мирослав Миколайович, Львівська наукова бібліотека ім. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Черняков Борис Іванович кандидат філологічних наук, доцент Бідзіля Юрій Михайлович, Ужгородський національний університет, декан філологічного факультету З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м.Еміграційні періодичні видання відіграли визначну роль в українському просвітництві, формуванні історично обєктивної репутації української нації серед інших народів, історії української суспільно-політичної думки. Дослідження розвитку й умов функціонування української еміграційної преси в Німеччині заповнить прогалину в українському журналістикознавстві, дозволить якнайповніше вивчити і бібліографувати українську періодику XIX-XX ст., створення репертуару якої є одним із основних завдань пресознавців. Стефаника НАН України (номер державної реєстрації 01060002972), що має на меті створення національної бібліографії періодичних видань, написання багатотомної історико-бібліографічної праці “Українські періодичні видання в Україні та світі, 1812-1939 рр.” та енциклопедичного словника “Українська журналістика в іменах”. Для досягнення дослідницької мети було поставлено такі завдання: - проаналізувати стан вивчення проблеми в українській та зарубіжній історіографії, виявити й дослідити нову історичну інформацію, визначити повноту джерельної бази для висвітлення досліджуваної теми; Хронологічні межі дослідження охоплюють 1919-1945 рр. - період від закінчення Першої світової війни до закінчення Другої світової війни, коли в Німеччині сформувалася потужна політична еміграція, яка найбільш масово орієнтувалась на дві політичні течії - націоналістичну та консервативну - і гуртувалася переважно навколо двох основних українських еміграційних громадських обєднань, що припинили своє існування із закінченням Другої світової війни, коли завершувалося також формування третьої хвилі еміграції і розпочинався новий етап розвитку української еміграційної преси.Крім того, в цих фондах містяться списки закордонних українських товариств та редакцій, видавництв, наукових установ і приватних осіб, між якими відбувався обмін літературою, списки видань, надісланих бібліотеці НТШ у Львові видавництвом “Українське Слово” в Берліні, списки закордонної української періодики, яку отримувала Українська книжкова палата 1932 р., листи українських організацій в Бразилії, Канаді, Німеччині, США, інших країнах про обмін літературою, листування між окремими еміграційними інституціями в Німеччині, матеріали про діяльність окремих редакцій, установ, товариств і т. ін. У фондах “Шептицький Андрей”, “Назарук Осип”, “Томашівський Степан” зберігаються листи чільних діячів української еміграції в Німеччині, які містять, зокрема, певні відомості про функціонування еміграційної преси, а також редакторів, видавців, журналістів, що працювали в ній. Здійснити різнобічний аналіз української періодики в Німеччині у 1919-1945 рр. вдалося завдяки збіркам періодичних видань, які виходили у вказані роки не лише в Німеччині, а й у Польщі, Чехословаччині, Австрії, Франції, що зберігаються в державних архівах та книгозбірнях наукових бібліотек України. З метою якнайповнішого аналізу українських періодичних видань у Німеччині були опрацьовані окремі публікації тогочасної української преси в Галичині, Польщі, Чехословаччині, Австрії, Франції, США та Канаді, які містять цінну інформацію про функціонування українських часописів у Німеччині: “Краківські Вісті”, “Новий Час”, “Студентський Вістник”, “Технічні Вісти”, “Трибуна України”, “Тризуб”, “Україна”, “Український Емігрант”, “Український Хлібороб”, “Хліборобська Україна”, “Хліборобський Шлях”. До її складу входили 8 видань для остарбайтерів, з них 3 для робітників (“Українець” (Берлін, 1942-1944 рр.) - для східноукраїнських робітників і “Вісті” (Берлін, 1943-1944 рр.) - для робітників з Генерал-Губернаторства та фаховий часопис для гірників “На шахті” (Дортмунд, 1942-1945 рр.), 2 видання для сільськогосподарських робітників (“Хлібороб” (Берлін, 1943-1944 рр.) - сільськогосподарський додаток до “Українця” та часопис “Земля” (1944-1945 рр.), 2 літературно-мистецькі журнали (“Дозвілля” (Берлін; Пляуен, 1943-1944 рр.) і “Будівництво” (Берлін, 1944 р.) і один часопис для всіх українців у Німеччині (“Голос” (Берлін, 1939-1945 рр.).

Основний зміст роботи