Українські науково-історичні центри в Канаді в 50-80-х роках ХХ століття - Автореферат

Львівський національний університет імені Івана Франка Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукУкраїнські науково-історичні центри в Канаді в 50-80-х роках ХХ століття. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06. Показані та інтерпретовані найважливіші чинники, які сприяли створенню та еволюції українських історичних інституцій.Тому принципово важливо підвести підсумки у вивченні досвіду життєдіяльності після Другої світової війни науково-історичних інституцій у Канаді й відновити цю, поки що неповну, сторінку історії України та її діаспори. Актуальність дослідження діяльності наукових організацій українських істориків-емігрантів продиктована не стільки непростими взаємовідносинами двох відгалужень національної історіографії, що тривалий час існували відокремлено: одна - в Україні, інша - в умовах діаспори, скільки потребою засвоєння з них уроків. Вони досліджували ті дискусійні проблеми минулого України, вивчення яких на батьківщині внаслідок ідеологічних міркувань було просто неможливе. Отже, процес формування історичної школи суверенної України з позицій творчого використання кращих надбань національної інтелектуальної спадщини й досягнень світової науки спонукав здобувачку до комплексного вивчення та узагальнення науково-організаційного та історіографічного досвіду українців у Північній Америці, зокрема, у Канаді. Вивчення цієї теми дозволяє зрозуміти місце і роль українських істориків у становленні зарубіжного українознавства, виділити основні етапи формування українських професійних товариств і організацій у Канаді після Другої світової війни.Налагоджується тісна співпраця між науковими історичними центрами України та діаспори. Розширився доступ до зарубіжної історіографії, зявилася можливість знайомитися з раніше маловідомими в Україні працями авторів діаспори та низкою раніше заборонених вітчизняних істориків. Це, передусім, такі колективні видання, як “Зарубіжні українці” (1991), “Українці в зарубіжному світі” (1991), “Зберігаючи українську самобутність” (1992), “Українська діаспора. В огляді архівних документів, які безпосередньо вплинули на формування у дисертантки власного бачення процесів становлення історичних наукових центрів у Канаді, варто також відзначити матеріали конгресів Комітету Українців Канади (КУК), видання Української вільної академії наук (УВАН) - “Хроніка УВАН”, “Бюлетень УВАН”, “Бюлетень Президії УВАН”; Наукового товариства ім. В результаті були розроблені освітні програми на українській мові, почалося вивчення та викладання української мови, літератури, історії в університетах, налагоджувався академічний обмін з Україною.Основні еміграційні науково-історичні інституції можна умовно поділити на центри зі старими науково-організаційними традиціями (УВАН, НТШ), канадсько-українськими установами, орієнтованими на потреби західного наукового світу (КІУС), науковими товариствами, які обєднували практично науковців усіх генерацій на засадах спільних фахових інтересів і зацікавлень (УІТ), осередки, обєднані регіональною проблематикою (ІДВ). Заслугою українських науково-історичних установ у Канаді було те, що вони зуміли обєднати в своїх рядах істориків, які народилися в цій країні і здобули освіту в американських і канадських вищих навчальних закладах, а також істориків, чиє наукове становлення проходило в Західній Європі, та істориків, які розпочинали свою наукову діяльність в УРСР. Питання про місце і завдання української історичної науки, що розвинулася поза Україною, та її співвідношення з радянською та західною історією стало обєктом постійних дискусій в ході наукових конференцій, “круглих столів”, симпозіумів, які проводилися українськими історичними установами в Канаді. Українські науково-історичні установи Канади були вагомим чинником в налагодженні співпраці українських істориків діаспори та істориків Заходу. Вони були активними учасниками творення фундаментальної праці - “Енциклопедії українознавства”, ініціювали видання пятитомної англомовної “Енциклопедії України”, яка відкрила для широкого загалу західної громадськості українську історію, культуру, етнографію, економіку.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ