Історія жанру українських народних дум - епічних монументальних словесно-музичних творів героїчного, соціально-побутового характеру. Класифікація дум за історико-тематичним принципом. Характерні ознаки епічності дум, засоби образотворення та герої.
Про них ще й тепер співають елегії, які українці називають думами (quas Dumas Russi vocant), тужливим голосом, відтворюючи рухами співаючих, які рухаються то в один то в другий бік, те, про що співається, і навіть селянська юрба, час від часу граючи на дудках жалібні мелодії, наслідує те ж саме» [Нудьга, с. К.В.) термін «дума» серед українського народу вживався для означення окремого популярного виду пісень, оскільки останні були настільки своєрідними, що давнім терміном пісня їх уже не можна було назвати» [Нудьга, с. Колесси, який, дослідивши вищезазначені польські писемні джерела, писав: «…звісна річ, що польські письменники називали думами історичні пісні й елєґії, отже, нема ніякої певности, чи можна бодай деякі з тих звісток розтягати також на справжні народні думи з речитативною мельодією, зложені нерівномірними віршами» [Колесса/дума, с. Побутує думка, що виконавцями та творцями дум були сліпці-кобзарі, мандрівні українські співці, але з цим не погоджується переважна більшість сучасних дослідників, які доводять - авторами були козаки, козацькі співці-бандуристи. 47]: Характерною ознакою для думи також є те, що зазвичай різноскладові рядки у думі розвивають різні відтінки однієї й тієї самої думки, використовуючи прикметникову риму.Відкіля тебе виглядати, Із якої сторонки у гостині сподіватись: Чи з Чорного моря, Чи з чистого поля, Чи з славного із войного люду, войська Запорожжя?» А виглядай мене, сестро, Як будуть о Петрі сині озера замерзати, А о святім Василії калина білим цвітом процвітати». «Ей, добре ж ти, братко, знаєш, Добре, братко, ти відаєш: Як синім озерам о Петрі не замерзати, А о святім Василії калині білим цвітом не процвітати... То я іще скільки у світі проживала, А у старих людей не чувала, Щоб синім озерам о Петрі замерзати, А о святім Василії калині білим цвітом процвітати». «Добре ж ти, сестро, знаєш, Добре ти, сестро, і відаєш: Як синім озерам о Петрі не замерзати, А о святім Василії калині білим цвітом не процвітати, Так мені вік-віком у гостинях не бувати...
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
