Українські кахлі XVIII-початку ХХ ст. (Історія. Типологія. Іконографія. Ансамблевість) - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавстваРобота виконана у відділі народного мистецтва Інституту народознавства Національної Академії Наук України Науковий керівник: доктор мистецтвознавства, старший науковий співробітник, завідувач відділом народного мистецтва Захист відбудеться "25" червня 1999 року о "14 "годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 35.103.01 у Львівській академії мистецтв за адресою: 290011, Львів, вул.Кубійовича, 38 З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівської академії мистецтв.Зокрема, є потреба уточнити й узагальнити досвід попередніх досліджень, з"ясувати генезис, іконографію, типологію кахель, розглянути особливості композиції кахляної печі, її ансамблевість у традиційному житлі України. Таким чином, актуальність дослідження полягає в тому, щоб аргументовано, із залученням археологічних, історичних, архівних та літературних джерел, іконографічного матеріалу, фактологічного вивчення творів кахлярства, поглибити розуміння кахлі і кахляної печі в українській народній творчості як комплексного мистецького явища. Дисертація розвязує одне із завдань теми “Теоретичні та історичні проблеми народної творчості” (шифр 4.16.6.8.), одну із проблем теми "Історичні парадигми параметрів українського народного мистецтва: традиції, типологія і локалізація" (шифр 3.3.4.9.), що виконуються у відділі народного мистецтва Інституту народознавства НАН України. Для досягнення мети ставились такі завдання: - проаналізувати умови становлення традиції виробництва кахель в Україні; Практичне значення дисертації полягає у можливості використання її матеріалів при написанні історії українського мистецтва, розробці навчальних курсів, окремих лекцій з історії декоративно-прикладного мистецтва України у навчальних закладах, а також у музейній практиці (атрибуція памяток, експозиційна робота тощо).У ВСТУПІ обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено обєкт, основну мету, завдання, хронологічні рамки, територіальні межі, його наукову новизну та практичне значення. Наукове вивчення кахель розпочалося у другій половині ХІХСТ. і повязане з роботами етнографів, археологів, істориків, економістів, присвяченими кустарним промислам в Україні: М.Арандаренка (1846), А.Лазаревського (1862), С.Подолинського (1880), Л.Вербицького (1880, 1882, 1886), І.Колачковського (1888), І.Зарецького (1894), Н.Пакульського (1898), В.Шухевича (1904), М.Русова (1905). У кінці ХІХ-початку ХХСТ. поширюються різні наукові підходи до вивчення кахель: зв"язок сюжетно-тематичної специфіки їх оздоблення з фольклором (М.Александрович, 1883), оцінка за критеріями академічного мистецтва (Л.Вербицький, 1882), критика даного підходу (М.Гроховський, 1904). К.Щероцький вперше розглянув еволюцію художньо-стилістичних особливостей кахель та кахляних печей у системі житлового інтерєру (1914). В.Павлуцький поставив питання про необхідність спеціального вивчення орнаментики кахель (1927). український кахель піч декорування Вивчення кахель і кахляних печей в Україні поглиблюється в роботах 1920-х років: Є.Спаської, М.Фріде (Чернігівщина), М.Русова, Я.Риженка (Полтавщина), С.Таранушенка (Слобожанщина), Л.Шульгіної (Поділля), Т.Северина (Покуття) та інших дослідників.У руслі концепції морфологічного поділу творів декоративно-прикладного мистецтва, розробленої М.Станкевичем, запропоновано класифікацію кахель за тектонічною формою, пластикою, декором. Розподіл українських кахель за тектонічною формою виявив наявність наступних історично відомих типологічних груп, підгруп, типів. Серед мотивів та композицій, утворених з геометричних елементів і фігур, проаналізовано ті, що найчастіше зустрічаються в орнаменті українських кахель - хрест (та хрестоподібні мотиви) та солярні мотиви (розетки, зірки). Типологія мотиву в українських кахлях включає: скісний хрест у якості головного мотиву (Прикарпаття), як схема композиції (Наддніпрянщина, Полтавщина); прямий найчастіше чотирикінцевий хрест типу "грецького" і "мальтійського" (Прикарпаття, Полтавщина). Урізноманітнення прийомів малювання простежено у тих випадках, коли мотив виступає у композиції доповнюючим компонентом (Наддніпрянщина, Чернігівщина, Гуцульщина тощо).Функціонально-типологічні та художні паралелі між давньоукраїнською архітектурно-декоративною керамікою та українськими кахлями дають підстави стверджувати їх генетичну спорідненість. Важливою умовою для появи кахель на території України була давньоруська традиція використання посудин "голосників" у будівництві та обличкувальних плиток у системі оздоблення інтер"єру. Виявлено, що на початковій стадії {XIV-XVCT.) типологічний розвиток українських кахель мав регіональні відміни, які відобразили взаємодію традицій українського гончарства із західноєвропейським (Галицько-Волинські землі) та східним (Середнє Подніпровя) шляхами розвитку гончарного ремесла. У другій половині XV

Основний зміст роботи