Українознавчо–історична реконструкція етносоціальної системи Гуцульщини - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукДослідження вводить у науковий обіг значний обсяг маловивченого гуманітарного матеріалу, зокрема актуального - одержаного в результаті проведених українознавчих експедицій. Історіографічну джерельну базу дослідження традиційної культури мисливства та рибальства гуцулів доповнено фактографічними даними, одержаними під час українознавчих експедицій на території Гуцульщини. Доведено, що мисливство та рибальство гуцулів становить автохтонну складову частину етносоціальної системи регіону України - Гуцульщини. Виявлено на території Гуцульського регіону Українських Карпат ефективну дію звичаєвого права власного мисливського та рибальського ревіру. На основі одержаних наукових результатів дисертаційного дослідження етносоціальної системи Гуцульщини розроблено конкретні практичні рекомендації стосовно перспектив сталого розвитку мисливства та рибальства краю в сучасних ринкових умовах України.Провідні гуманітарні тенденції розвитку світового співтовариства засвідчили існування низки проблем, які стосуються необхідності врівноваження чинників міжкультурної і соціальної глобалізації збереження і розвитку власного культурного середовища народів та етносів. Відтак, формується наукова проблема - створення і застосування методології, спроможної, з врахуванням виняткових у світовій практиці гуманітарних умов пострадянського стану в Україні, реконструювати і актуально означити соціальну систему сучасної України та її регіонів, яка б враховувала етнічні, регіональні та територіальні особливості життєдіяльності цілісного українського етносу. Наразі проблемними також постають методи та засоби аналізу етносоціальної системи українського народу, які б враховували унікальні складові, притаманні лише певному регіону, території чи краю в складі цілісної української нації. Водночас, науковою проблемою визначається і пошук соціально-втрачених складових етносоціальної системи, які, однак, є повноцінними складовими системи, визначальними для певного регіону і, цілком ймовірно, другорядними для інших українських теренів. Таким зразком сучасного розвитку науки, заснованої на розробці інтегративної методології дослідження, предметом якої є феномен України та світового українства, постає українознавство.У першому розділі “Українознавчо-історична реконструкція автохтонних складових етносоціальної системи Гуцульщини” викладено науково-методологічні засади сучасного українознавчо-історичного дослідження, показано місце і роль автохтонних складових частин в етносоціальній системі Гуцульщини та розглянуто історіографію мисливства і рибальства як найдавніших складових цієї етносистеми. Показано, що на фундаментальній основі органічного взаємозвязку людей і гір, гуцулів і Українських Карпат, історично сформувалась традиційна етносоціальна система Гуцульщини, що складається із таких основних автохтонних сфер життєдіяльності гуцулів: мисливство і рибальство, збиральництво, гірське тваринництво і лісівництво, деревяне будівництво, народні промисли і ремесла, рекреація і туризм. Всі пізніші дослідники регіону України - Гуцульщини також приділили значну увагу історії мисливства та рибальства. Показано також, що мисливство і рибальство гуцулів здавна були і залишаються в наш час складовою частиною етносоціальної системи Гуцульщини. Дисертаційне дослідження етносоціальної системи Гуцульщини в основному базується на таких її концентрах: “Україна - етнос”, “Україна - природа, екологія”, “Україна - мова”, “Україна - нація, держава”, “Україна - культура”, “Україна у міжнародних відносинах” та “Україна - ментальність, доля”.У висновках підведено підсумки проведеного дисертаційного дослідження, сформульовані основні наукові результати роботи, що були одержані на теоретичному та практичному рівнях, окреслено напрямки подальших українознавчо-історичних досліджень етносоціальної системи Гуцульщини. В дисертації виконано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в українознавчо-історичній реконструкції етносоціальної системи регіону України - Гуцульщини. Доведено, що до автохтонних складових етносоціальної системи Гуцульщини відносяться мисливство, рибальство, збиральництво, тваринництво, землеробство, лісівництво, декоративно-ужиткове мистецтво та рекреація і туризм, які постають її системоутворюючими компонентами. Проведений історіографічний аналіз мисливства і рибальства в Україні взагалі, і на Гуцульщині зокрема, в різні історичні періоди (давні часи, середні віки, часи Київської та Галицько-Волинської держав, козацьку добу, індустріальну епоху, період новітньої історії) показав, що вони займали важливе місце в житті та суспільній організації гуцулів. Виявлено також, що мисливство і рибальство гуцулів здавна були і в наш час залишаються автохтонною складовою частиною етносоціальної системи Гуцульщини.

2. Основний зміст роботи