Вивчення процесу десталінізації та демократизації суспільного життя в Україні. Аналіз положення України на міжнародній арені. Розгляд особливостей демократизації культурного і духовного життя, антицерковної кампанії та зародження дисидентського руху.
Україна в умовах десталінізації (1953-1964)Критика на адресу Й.Сталіна була вкрай непослідовною і поміркованою, імя його, як і раніше, згадувалося поряд з іменами Маркса, Енгельса, Леніна. В історію цей зїзд увійшов насамперед завдяки надзвичайно відвертій доповіді на закритому його засіданні тодішнього першого секретаря ЦК партії М.Хрущова «Про культ особи Й.Сталіна та його наслідки». Зїзд засудив широку репресивну практику тоталітарного режиму, охарактеризовану як «культ особи Й.Сталіна», гостро виступивши проти масових репресій ЗО - 40-х років. Уперше на такому високому рівні були наведені численні факти злочинів і прямих зловживань Й.Сталіна і його оточення, абсолютного нехтування законами. Делегатів зїзду вразила інформація про можливу причетність Й.Сталіна до вбивства С.Кірова в 1934 р., винищення командних кадрів в армії, еліти господарських керівників, про трагічний вплив культу особи на хід Вітчизняної війни.Розриваючи сталінські ідеологічні пута, митці поверталися до осмислення і відображення загальнолюдських цінностей та ідеалів, до реальної людини з її багатогранними інтересами, запитами. В Україні були широко відомі твори О.Твардовського, В.Дудінцева, А.Вознесенського, Б.Окуджави, інших відомих російських письменників, творчість яких сприяла пробудженню критичної думки у суспільстві, пошукам правди життя, осмисленню буття. У літературу і мистецтво приходить блискуче, талановите покоління «шістдесятників». Найактивніше і найширше у цьому русі брала участь творча інтелігенція, зокрема письменники, певною мірою художники, вчителі тощо. «Відлига» в українській літературі почалася влітку 1955 р., коли московська «Літературна газета» опублікувала статтю Олександра Довженка «Мистецтво живопису і сучасність», у якій кінодраматург закликав «розширювати творчі межі соціалістичного реалізму».Проте ці галузі були найрозвинутішими в Україні. Дріб"язкова опіка підприємств, часте коригування планів, концентрація у міністерських кабінетах більшості оперативних функцій були основними перешкодами на шляху НТР. Згубний вплив на національну культуру справила русифікація України, яка проводилася під гаслами „інтернаціоналізму”, „зближення і злиття націй”. М.Хрущов був переконаний, що без впровадження в усі сфери життя союзних республік російської мови і культури комунізм неможливий. Будь-які відхилення від офіційної ідеології в науці, освіті, літературі, мистецтві, як і раніше, заборонялися і переслідувалися. Далекосяжні задуми керівництва КПРС реалізувалися в умовах, коли бюджетні асигнування на найнеобхідніше - освіту, науку, культмасову роботу, не кажучи вже про театр, живопис, кіно та інші види мистецтва - в Україні у розрахунку на душу населення були нижчими, ніж у Росії деяких інших республіках СРСР, зокрема в Прибалтиці.
План
План
1. Початок десталінізації та демократизації суспільного життя в Україні, ХХ зїзд КПРС і Україна
2. Характер і між демократизація державного життя
3. Україна на міжнародній арені
4. Демократизація культурного-духовного життя в республіці
5. Суперечливість ідеологічних та культурних перетворень. Посилення революції. Антицерковна кампанія
6. Зародження дисидентського руху в Україні „Шистидесятники”. Значення діяльності дисидентів
1. Початок десталінізації та демократизації суспільного життя в Україні, ХХ зїзд КПРС і Україна десталінізація демократизація культурний дисидентський
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
