Україна в роки НЕП - Реферат

Міністерство освіти і науки України Тернопільський національний економічний університет Виконала: студентка групи ПР-11Нова економічна політика (НЕП) - система заходів, запроваджених більшовиками у 20-ті pp. з метою відродження економіки Росії; НЕП включав елементи ринкової економіки і був тимчасовим відступом від «старої економічної політики» - воєнного комунізму. Східна Україна під назвою УСРР була зруйнована воєнними діями та політикою «воєнного комунізму» - загалом промислове виробництво становило 10% довоєнного рівня; воєнні дії, масові розстріли, епідемії забрали більше 1,5 млн людських життів, сотні тисяч виїхали на еміграцію. Через нестатки та розруху люди залишали голодні міста, де не було роботи та можливості прохарчуватися, і переселялися до не менш збіднілої сільської місцевості. 1921 р. партія більшовиків відмовилася від основних принципів «воєнного комунізму» і перейшла до нової економічної політики (НЕП). Намагаючись не допустити втрати своєї влади, більшовицьке керівництво змушене було вдатися до інших методів подолання кризи - відмова від політики "воєнного комунізму" та впровадженням нової економічної політики (НЕПУ).Започаткована в роки війни політика «воєнного комунізму» з її продрозкладкою з кожним днем все поглиблювала прірву, що розділяла владу й основну масу населення - селянство. Марно і безнадійно намагатися переконати 10 відсотків фанатиків у необхідності цієї нової економічної політики, тому я звертаюсь до останніх 90 відсотків і чесно попереджаю: якщо ви не хочете, щоб маси... вчинили з вами таке ж, як з царською челяддю, відкиньте необґрунтовані мріяння і поверніться обличчям до економічних законів» X зїзд РКП(б) прийняв рішення про заміну продрозкладки продподатком (незабаром РНК УСРР видав декрет про норми і розмір податку - загальна сума податку становила 126 млн пудів зерна замість 180 млн пудів згідно з продрозкладкою), що поклало початок переходу до нової економічної політики. Поява непу як нової моделі господарювання була зумовлена низкою обєктивних причин: 1) закінчення бойових дій, перехід до мирного будівництва, початок відбудови господарства вимагали зміни акцентів у економіці; Принциповими чинниками економічного розвитку країни ставали: державна монополія (мінімальний звязок із світовою економікою) у зовнішній торгівлі; державна власність на крупну та значну частину середньої промисловості, торгівлі, транспорту; госпрозрахунок у промисловості, діючий в обмеженому вигляді лише на рівні трестів (обєднань підприємств), що перебували у власності держави; нееквівалентний обмін з селом на основі продподатку; гальмування розвитку крупного індивідуального господарства на селі.Реальні наслідки заміни продрозкладки продподатком стали відчутними згодом, оскільки продподаток мав стягуватися з урожаю 1921 р., до того ж на практиці цей процес здійснювався методами продрозкладки. З переходом до НЕПУ почала відроджуватися кооперація, в якій більшовики вбачали оптимальну форму залучення селянства до соціалістичного будівництва, важливий елемент змички міста та села. В Україні 1921 р. в оренду було здано 5200 таких підприємств, тобто майже половину наявного фонду. Тому замість надцентралізованих бюрократичних управлінь (главків), що гальмували неп, було запроваджено трести, які й стали основними ланками управління державною промисловістю. Основними складовими непу були: відновлення торгівлі та товар но-грошових відносин; введення стійкої грошової оди ниці, надання їй конвертованості; дозвіл приватної торгівлі; денаціоналізація середніх та дрібних підприємств, повернення їх старим власникам; введення господарчого розрахунку на підприємствах (право продажу надпланової продукції); дозвіл іноземних концесій (передача на певних умовах і на певний термін права експлуатації окремих державних обєктів); відновлення матеріальних стимулів виробництва, розвиток кооперації та оренди; зменшення державного втручання в економіку; заміна продрозверстки продподатком.Однак, незважаючи на цілком реальні позитивні зрушення, неп наприкінці 20-х років було згорнуто. Коли наприкінці 20-х років ці резерви було вичерпано, країна опинилася на порозі гострої кризи, в основі якої лежала нестача капіталів для реконструкції промисловості. Перед СРСР стояла альтернатива: або низькі темпи розвитку всього господарства на базі НЕПУ і прогресуюче відставання від провідних капіталістичних країн, або ж відмова від ринку, повернення до адміністративних методів, концентрація наявних ресурсів і форсований ривок головної ланки господарства - важкої індустрії. Зокрема, економічний плюралізм, що набирав сили, диктував необхідність появи плюралізму політичного, адже приватний сектор прагнув мати допуск до політичних та юридичних важелів, щоб надійно гарантувати захист власних економічних інтересів.

Зміст

Вступ

1.Особливості нової економічної політики в Україні

2. Народне господарство України в умовах НЕПУ

3. Ліквідація НЕП та її наслідки

Висновки

Список використаної літератури

Додатки