Україна і Всесвітня митна організація - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИЗацікавленість міжнародного співтовариства у правовому впорядкуванні та розвитку міжнародних митних відносин привела до створення Всесвітньої Митної Організації, в рамках діяльності якої планувалось координувати співробітництво держав щодо митних питань та розробляти єдині міжнародні стандарти в галузі митної справи. Україна, яка більше двадцяти років тому проголосила курс на інтеграцію у світовий економічний і правовий простір, повинна використати найкращі здобутки як окремих держав, так і міжнародних організацій, щоб знайти своє місце у світовій системі.На сучасному етапі ВМО являється центральним елементом міжнародно-правового механізму співробітництва в митній сфері. Саме тоді уряди 13 європейських держав-учасниць Організації європейського економічного співробітництва виявили бажання створити Дослідницьку групу, яка б вивчала та надавала свої висновки щодо подальшого розвитку відносин у сфері міжнародної економіки. Незважаючи на те, що членами Дослідної групи були 16 європейських країн, Австралія, Канада, Індія, Нова Зеландія, Пакистан та Південноафриканський Союз також брали участь у якості спостерігачів Дослідної групи, зважаючи на їх особливо тісні звязки з Великою Британією. У 1949 році Дослідна група вирішила, що незалежно від прогресу, який міг би бути отриманий за проектом митного союзу, вже отримані досягнення у сфері номенклатури та митної оцінки повинні бути перетворені на реальні переваги, а схожі досягнення повинні бути здобуті в інших сферах митної техніки. Результатом дослідницької діяльності Митного Комітету стало підписання 15 грудня 1950 року трьох основних конвенцій: Конвенції про створення Ради Митного Співробітництва (англ.Інші комітети ВМО, як Комітет з гармонізованої системи, Постійний технічний комітет, Технічний комітет з митної вартості, Технічний комітет з правил походження, Комітет з інституціонального розвитку та Робоча група з системи рамкових стандартів (SAFE) створюють необхідну платформу для розвитку інструментів та обміну передовим досвідом в рамках компетенції митних служб. Вона включає в себе кілька основних принципів: прозорість та передбачуваність операцій митного контролю; стандартизацію та спрощення митних декларацій та супровідних документів; спрощені процедури для уповноважених операторів; максимальне використання інформаційних технологій; мінімально необхідний митний контроль при дотриманні митних правил; застосування процедур митного контролю, заснованих на аналізі ризиків та аудиту; проведення сумісних операцій за участю інших прикордонних служб; партнерство з приватним сектором. Досягнення поставлених перед Всесвітньою Митною Організацією цілей здійснюється шляхом узгодження митної політики держав-членів (наприклад, Міжнародна Конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур, Міжнародна Конвенція про Гармонізовану систему опису та кодування товарів та ін.), а також шляхом впровадження спільних проектів та програм (наприклад, впровадження пілотного проекту PICARD з імплементації Рамкових стандартів безпеки, створення регіональних відомчих органів звязку - RILOS, створення Мережі митної діяльності - CEN та ін.). Як уже зазначалося, Всесвітня Митна Організація, з часу початку її діяльності у 1952 р., стала інституційною основою в системі міжнародного митного співробітництва. розробка рекомендацій, що забезпечують однакове тлумачення і застосування конвенцій, укладених як в результаті роботи Всесвітньої Митної Організації, так і конвенцій, що стосуються номенклатури для класифікації товарів у митних тарифах і оцінки товарів у митних цілях, підготовлених Групою по вивченню можливості створення Європейського Митного Союзу;Держави-члени Всесвітньої митної організації поділяються на 6 регіонів: 1). Всесвітня Митна Організація, у рамках співпраці своїх членів на регіональному рівні, створила мережу регіональних вузлів (центрів) звязку із обміну інформацією у сфері боротьби з незаконним обігом наркотиків та іншими митними правопорушеннями. Аналогічна практика створення центрів (офісів) для співпраці держав-членів на регіональному рівні існує і в рамках інших міжнародних організацій. Так, членський склад такого органу цієї Організації як Політична Комісія формується за таким принципом: від Східної і Південної Африки - 1; від Європи - 7; від Далекого Сходу, Південної і Південно-Східної Азії, Австралії та островів Тихого океану - 4; від Північної Африки, Близького і Середнього Сходу - 1; від Північної, Південної та Центральної Америки і країн Карибського басейну - 3; від Західної і Центральної Африки - 1. Стаття 10 Конвенції про створення Ради Митного Співробітництва закріплює норму, відповідно до якої держави-члени призначають своїх представників у Постійний Технічний Комітет Всесвітньої Митної Організації.Відповідно, у 1992 році, Кабінет Міністрів України звернувся до Верховної Ради України із пропозицією приєднатися до Конвенції про створення Ради Митного Співробітництва 1950 року.

Зміст

Вступ

1. Всесвітня митна організація (ВМО): становлення та розвиток

2. Устрій, цілі, інструменти і функції ВМО

3. Держави-члени ВМО

4. Співробітництво Всесвітньої Митної Організації з Україною

Висновки

Список використаних джерел