Україна і Грузія у Чорноморському регіоні - Реферат

Чорноморський регіон, як єдине ціле геополітичне поняття в сучасній системі міжнародних відносин зявилося на початку 90-х років ХХ сторіччя, в той самий час, як внаслідок розпаду Радянського Союзу самостійними субєктами міжнародних відносин стали Україна та Грузія. Досі не існує чіткого визнання меж Чорноморського регіону: існують версії від 6 приморських держав, до 35 країн, які мають географічну близькість та свої інтереси у регіоні. Чорноморським басейном вважатимемо не тільки суто географічне поняття, а більш ширшу територію Чорноморського басейну, тобто більшість держав - членів Організації чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), окрім Балканських країн.Більшість дослідників, як українських, так і закордонних, розглядають тему українсько-грузинських відносин здебільшого у рамках загальної політики Європейського Союзу щодо "нових сусідів" або чорноморського процесу, співробітництва у рамках регіональних організацій. Необхідно відповісти на питання, чому саме тандем Україна - Грузія повинен стати основою для стабільного розвитку в регіоні, адже чотири країни постійно претендують на регіональне лідерство у Чорноморському басейні: Україна, Російська Федерація, Румунія та Туреччина. Для Румунії європейська та євроатлантична інтеграція ще тривалий час будуть більш пріоритетними за інші напрями зовнішньої політики, а Чорноморський регіон розглядатиметься лише як можливість завоювати певне місце провідника у зовнішній політиці Європейського Союзу в цьому регіоні. Крім того, Російська сторона все ще розглядає Чорноморський регіон як зону суперництва між Сходом і Заходом, та забезпечення її впливу й домінування в регіоні, зокрема, через втручання у розвиток конфліктів на території країн-членів ГУАМ. Спільність бачення майбутнього розвитку держав, регіону, питань безпеки Чорного моря, орієнтація на Європейський Союз та НАТО, спільна робота у рамках різноманітних міжнародних організацій, таких як ГУАМ, СДВ, ОЧЕС, Блексіфор, ООН, ОБСЄ та Рада Європи, визначає українсько-грузинські відносини як один з факторів стабільності в Чорноморському басейні.Транзитний статус обох країн робить їх відповідальними за безпеку та безперебійність товаропотоку з Азії до Європи. Поромне сполучення Поті - Іллічівськ було лише першим кроком. експорт грузинський український товарообіг Нині наші країни працюють над проектом відкриття нової поромної лінії Керч-Поті, введення в експлуатацію якої дозволить у 2,5 разу збільшити сумарну пропускну спроможність поромного сполучення між Україною та Грузією з одночасним зменшенням тарифів на перевезення.Ця країна Південного Кавказу вже може відігравати важливу роль як транзитна держава для забезпечення чорноморських країн нафтою та газом, які транспортуються й будуть транспортуватися в майбутньому з Азербайджану і Центральної Азії. Сьогодні існують проекти, які вже реалізовані (Баку - Тбілісі - Джейхан, Баку - Тбілісі - Ерзурум та ін.), й проекти, які можуть бути реалізовані у найближчому майбутньому(GUEU). Російська Федерація завжди використовувала постачання енергоносіїв як впливовий важіль своєї зовнішньої політики, однак події, повязані зі стрімким підняттям цін для сусідніх країн та нових членів ЄС, перекриття поставок газу до України, аварії на трубопроводах до Грузії, відмова приєднатися до Європейської енергетичної хартії та багато інших подій періоду 2003-2007 років, змусило Європейський Союз активізувати свої проекти щодо диверсифікації шляхів енергопостачання. Питання диверсифікації енергоносіїв для України та Грузії завжди були актуальними й через значну залежність від Росії. За такої ситуації Грузія була більш успішною, ніж Україна, адже на сьогодні 60 % газу надходить з Азербайджану, 40 % - з Росії, що стосується нафти, то через відсутність нафтопереробних заводів, Грузія є лише транзитером, а для власних потреб отримує вже готовий бензин з Румунії, Греції, Азербайджану та Росії.Ще одним важливим елементом співробітництва України та Грузії, який впливає на стабільний та безпечний розвиток Чорноморського регіону, є співробітництво у військовій сфері. Беручи до уваги транзитне положення Чорноморського регіону, фактично Блексіфор є одним з гарантів безпеки транспортних шляхів з Азії до Європи. Україна та Грузія є членами програми НАТО "Партнерство заради миру", яка передбачає спільні навчання, допомогу у військовій реформі, координацію миротворчих зусиль та інше. Спільна участь у заходах у рамках "Програми заради миру", зокрема у навчаннях у Чорноморському регіоні та реформування армії, дає Україні та Грузії можливість підвищити рівень військової спроможності обох країн, адаптуватися до стандартів Північноатлантичного альянсу та ефективніше реагувати на виклики регіональної безпеки.

Зміст

Вступ

1. Україна-Грузія у Чорноморському регіоні

2. Транспортна сфера

3. Енергетична сфера співробітництва

4. Співробітництво у рамках міжнародних організацій

5. Співпраця у рамках регіональних організацій

Висновок

Список використаної літератури