Україніка у французькому медійному дискурсі: лінгвопрагматичний та когнітивний аспекти - Автореферат

київський національний університетРоботу виконано на кафедрі французької філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Сваткова Тетяна Дмитрівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри французької філології Інституту філології. Чередниченко Олександр Іванович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри теорії та практики перекладу з романських мов імені Миколи Зерова; Захист відбудеться “23” квітня 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Київ, бульв. З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, Київ, вул.Комунікативно-дискурсивне спрямування філологічної науки на вивчення організації глобальної комунікативної взаємодії у сучасному суспільстві визначає зверненість до проблем формування дискурсу, способів його семантико-прагматичної організації, структури та функціонування. Дискурс досліджується з позицій психолінгвістики (В.В. Тому вбачається важливим вивчення цих аспектів, у яких приділено увагу розумінню механізмів моделювання реальності та текстотворення, виявленню прихованих змістів та інтенцій, досягненню прагматичних цілей, особливостям формування оцінки у дискурсі. Матеріалом для дослідження стали 460 текстів статей на українську суспільно-політичну тематику з французьких видань Le Monde, Le Monde Diplomatique, Le Figaro, Liberation, LEXPRESS, La Tribune, LHUMANITE, Courrier International, Le Nouvel Observateur, опублікованих у 2004 - 2006 рр., оскільки цей період позначений важливими суспільно-політичними подіями в історії країни і є найбагатшим на матеріали про Україну у французькій пресі. Наукова новизна роботи полягає у тому, що у ній уперше вивчено лінгвопрагматичні й когнітивні особливості відображення української суспільно-політичної тематики у дискурсі французької преси; визначено засоби актуалізації цієї тематики; вивчено українські реалії, вторинні номінації та метафори як одиниці, що містять екстралінгвістичний компонент дискурсу; розроблено класифікацію вторинних номінацій українських політичних діячів; виявлено фреймову репрезентацію концептів Український народ та Вибори у дискурсі французької преси.У дослідженні медійного дискурсу важливу роль відіграють фактори адресанта й адресата: саме на адресата орієнтується адресант при виборі тематики, мовних засобів та прийомів її подання. Її аналіз здійснюється шляхом аналізу мовних лексико-семантичних та стилістичних засобів, що сприяють реалізації прагматичної мети дискурсу. У другому розділі “Лінгвопрагматичний аспект висвітлення української суспільно-політичної тематики у дискурсі французької преси” здійснено лінгвопрагматичний аналіз статей, досліджено прагматичні особливості їх структурних компонентів. Проаналізовано лексико-стилістичні засоби та визначено їх роль при висвітленні української тематики у дискурсі французької преси. Статті про Україну у французькій пресі найчастіше зустрічаються у таких рубриках: Monde, Economie, Politique, Ukraine, International, Europe, Russie - Ukraine.Розвиток сучасної лінгвістичної науки зумовлює інтегральне вивчення мови і мовленнєво-комунікативних процесів із застосуванням таких механізмів аналізу, які дають змогу комплексного вивчення мови і мовлення безвідривно від екстралінгвістичних складових та соціальних умов мовної взаємодії. У звязку з цим набуває актуальності дослідження дискурсу, оскільки у ньому втілюється взаємозвязок між мовою та соціальною активністю людини. Вивчення цих аспектів полягає у дослідженні прагматичних особливостей статей та лексико-стилістичних засобів відображення українських суспільно-політичних подій у дискурсі, у розгляді когнітивних структур, що використовуються для побудови моделі сприйняття певної теми чи повідомлення. Його особливості визначаються умовами створення інформаційних повідомлень, характеристиками адресанта й адресата, технічними особливостями джерела інформації. Основна частина реалізує інформативну та експресивно-оцінну функції, а відступи як структурна особливість газетної статті призначені для ознайомлення читача з важливими попередніми подіями, країнознавчими і біографічними деталями подій, висвітлених в основній частині.

Основний зміст роботи