Укладення та розірвання шлюбу за законодавством України - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім.Робота виконана на кафедрі цивільно-правових дисциплін Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент Труба Вячеслав Іванович Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри Захист відбудеться “24” жовтня 2005 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук при Інституті держави і права імені В.М.За останні роки було прийнято низку нормативно-правових актів, направлених на посилення інституту сімї, зокрема, Указ Президента України “Про Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року” від 24 травня 2000 р.; Декларація про загальні засади державної політики України стосовно сімї та жінок, схвалена постановою Верховної Ради України від 5 березня 1999 р.; Концепція державної сімейної політики, схвалена постановою Верховної Ради України від 17 вересня 1999 р. та ін. Логічним продовженням цього процесу було прийняття Верховною Радою України СК України, який по-новому підійшов до врегулювання відносин в сфері укладення і розірвання шлюбу, зокрема щодо інституту заручин, місця укладення шлюбу тощо. Проблеми правового регулювання шлюбу та сімї були предметом досліджень відомих вчених - фахівців у галузі цивільного і сімейного права: дореволюційних - Ю.С. Для досягнення мети дисертаційного дослідження були поставлені такі завдання: визначити співвідношення понять “шлюб” і “сімя”; дослідити правову природу шлюбу та заручин; дослідити історію розвитку правового регулювання укладення та розірвання шлюбу; розглянути основні наукові підходи до визначення шлюбу як правової категорії; здійснити науковий аналіз умов та порядку укладення шлюбу; охарактеризувати підстави та порядок визнання шлюбу недійсним за СК України; визначити специфіку правового регулювання відносин, що виникають при розірванні шлюбу за СК України державними органами реєстрації актів цивільного стану (далі - державними органами РАЦСУ) і в судовому порядку; проаналізувати зарубіжний законодавчий досвід правового регулювання укладення та розірвання шлюбу; сформулювати наукові висновки і практичні рекомендації з удосконалення правового регулювання відносин, що виникають в сфері правового регулювання укладення та розірвання шлюбу. На підставі узагальнення норм 3 і 4 глав СК України щодо визначення умов і порядку вступу в шлюб, обставин, які є перешкодою для вступу в шлюб, пропонується закріпити в окремій статті СК України єдиний перелік умов, які є перешкодами до реєстрації шлюбу: перебування хоча б однієї особи в іншому зареєстрованому шлюбі; недосягнення особою шлюбного віку і відсутність згоди щодо надання права на шлюб батьками (піклувальниками) або суду; наявність між особами кровного споріднення по прямій висхідній та низхідній лінії (батько і діти, дід, бабка і внуки) і боковій лінії споріднення - рідні тітка (дядько) та племінник (племінниця), рідні брати і сестри; двоюрідні та троюрідні брат та сестра; існування відносин з усиновлення; відсутність вільної згоди на укладення шлюбу чоловіка або жінки; визнання хоча б однієї з осіб судом недієздатною; відсутність висновку про медичний огляд подружжя.Дисертант зазначає, що правове регулювання вступу в шлюб завжди виділяло умови укладення шлюбу, проте в різні часи розвитку держави й умови, які вимагалися для вступу в шлюб, були різними. Враховуючи складність надання права на шлюб за рішенням суду, як це встановлено в СК України, автор пропонує надавати право на шлюб особам, які досягли 16-ти років, батьками (усиновлювачами, піклувальниками), згода яких може бути висловлена шляхом зазначення про це в заяві про реєстрацію шлюбу, або окремій заяві, справжність підпису на якій засвідчується в порядку, визначеному в Законі “Про нотаріат”. З метою найбільш вдалого закріплення правових норм щодо перешкод вступу в шлюб та вибору найбільш доцільного способу викладення їх у СК України дисертант пропонує доповнити Главу 4 “Державна реєстрація шлюбу” СК України статтею “Перешкоди до реєстрації шлюбу” такого змісту: “Перешкодами до реєстрації шлюбу є: перебування хоча б однієї особи в іншому зареєстрованому шлюбі; недосягнення особою шлюбного віку і відсутність згоди щодо надання права на шлюб батьками (піклувальниками) або суду; наявність між особами кровного споріднення по прямій висхідній та низхідній лінії (батько і діти, дід, бабка і внуки) і боковій лінії споріднення - рідні тітка (дядько) та племінник (племінниця), рідні брати і сестри; двоюрідні та троюрідні брат та сестра; існування відносин з усиновлення; відсутність вільної згоди на укладення шлюбу чоловіка або жінки; визнання особи недієздатною; відсутність висновку про медичний огляд подружжя”.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ