Відзначення впливу на українську історичну науку нового етапу в розвитку угорської та російської історіографії жовтневої революції 1956 р., що розпочався наприкінці 80-х — початку 90-х років ХХ ст., а також публікації радянських документальних джерел.
При низкой оригинальности работы "Угорська революція 1956 року в українській історіографії та мемуаристиці", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
НАН України зав. від. історії міжнародних відносин і зовнішньої політики УкраїниВони стали відображенням складних суперечностей повоєнного світу часів розгортання «холодної війни» та наслідком глибокої соціально-економічної, політичної і духовної кризи в Угорській Народній Республіці, першим з низки прийдешніх і, безсумнівно, найгострішим проявом системної кризи світового соціалізму загалом і, по суті, поклали початок краху прорадянських тоталітарно-комуністичних режимів у Центрально-Східній Європі, який успішно завершили народно-демократичні революції кінця 80-х років ХХ ст. у країнах «соціалістичного табору». Утім переважна більшість праць, що були опубліковані за гарячими слідами тих подій, а також ті, які виходили до кінця 80-х років минулого століття, мають тенденційний заідеологізований характер, що пояснюється передусім політичними умовами, в яких працювали дослідники, відсутністю доступу до першоджерел, а головне, і це стосується насамперед радянської та угорської історіографій, - існуванням ідеологічного табу та жорсткою державною цензурою, що примушувало істориків висвітлювати й оцінювати події 1956 р. в Угорщині тільки з «погоджених» партійних позицій, які вперше озвучив головний ідеолог радянських комуністів секретар ЦК КПРС М. Він охарактеризував угорські події як «контрреволюцію», «спробу реакційних, антисоціалістичних елементів, спрямованих міжнародною реакцією, повалити народно-демократичний лад в Угорщині й ліквідувати всі соціалістичні завоювання угорських трудящих», а військову інтервенцію СРСР і збройне придушення радянськими військами народного повстання в Угорщині - як «братню допомогу» СРСР, «виконання інтернаціональної місії із захисту соціалізму від імперіалізму»1. Він на основі висновків комісії 28 січня 1989 р. виступив із сенсаційною для багатьох заявою про те, що події 1956 р. в Угорщині носили не контрреволюційний характер, а були народним повстанням проти існуючого в країні адміністративно-бюрократичного режиму, політика якого завела країну в глибоку соціальноекономічну, політичну, духовну кризу і викликала гостре незадоволення громадськості3. А вже в 1990 р. представники угорської еміграції у Брюсселі відкрили Інститут історії революції 1956 р., який став головним центром збору й вивчення документальних джерел та публікації нових праць, присвячених революції 1956 р. в Угорщині.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
