Удосконалювання збірних комбінованих зенкерів за рахунок припустимого зменшення вузлів кріплення ріжучих пластин - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Удосконалювання збірних комбінованих зенкерів за рахунок припустимого зменшення вузлів кріплення ріжучих пластинРобота виконана на кафедрі “Металорізальні верстати та інструменти” у Донецькому державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор технічних наук, професор Малишко Іван Олександрович, Донецький державний технічний університет, професор кафедри металорізальних верстатів та інструментів. Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Перепелиця Борис Олексійович, Харківський державний політехнічний університет, професор кафедри різання матеріалів та різальних інструментів, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Гузенко Віталій Семенович, Донбаська державна машинобудівна академія, доцент кафедри металорізальних верстатів та інструментів. Захист відбудеться 22 лютого 2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.052.04. у Донецькому державному технічному університеті за адресою: 83000, м.Існуючі конструкції збірних зенкерів мають громіздкий вузол кріплення, що викликає збільшення розмірів ріжучої пластини, і, відповідно, зростання витрат інструментального матеріалу. Усунення недоліків, властивих існуючим конструкціям збірних комбінованих зенкерів, можливо за рахунок розробки форми ріжучої пластини і вузла її кріплення з мінімальними параметрами шляхом мінімізації сил, які сприймаються елементами кріплення. Мета роботи - вдосконалювання збірних комбінованих зенкерів за рахунок припустимого зменшення вузлів кріплення ріжучих пластин, що забезпечує економію інструментальних матеріалів і поліпшення умов для розміщення і транспортування стружки. Розробити аналітичну модель сил, що діють на ріжучу пластину, яка визначає функціональні звязки між параметрами вузла кріплення, її формою, геометрією інструмента і режимами різання. На основі аналізу сил, що діють на ріжучу пластину, визначити оптимальне сполучення форми і розмірів ріжучої пластини зенкера з метою мінімізації сил закріплення, а отже, і параметрів її кріпильної частини.Для вилучення затирання головної задньої поверхні зенкера необхідно забезпечити відсутність затирання цієї поверхні і поверхні різання на всьому їхньому протязі. Відсутність затирання головної задньої поверхні з поверхнею різання у головної ріжучої кромки забезпечується, якщо кут руху буде менше статичного головного заднього кута зенкера . На наступному етапі досліджень установлено, що кут руху , менший головного статичного заднього кута зенкера , не гарантує відсутність затирання головної задньої поверхні інструмента на всьому її протягу. У третьому розділі на основі розробленої математичної моделі сил, що діють на ріжучу пластину і вузол кріплення зенкера, установлені функціональні звязки між геометрією інструмента, формою і розмірами ріжучої пластини і вузла кріплення, і силами, що діють на них. Встановлено, що оптимальний перерозподіл навантаження між елементами вузла кріплення забезпечується формою і розмірами ріжучої пластини зенкера, як-от, положенням (параметри , і ) і розмірами (параметри , і ) скошеної опорної поверхні ріжучої пластини, розташуванням осей гвинта й отвору в ріжучій пластині щодо опорних поверхонь паза корпуса інструмента (параметри і e), а також коефіцієнтами тертя , у місцях контакту пластини з пазом корпуса зенкера.У дисертаційній роботі на основі аналітичних і експериментальних досліджень робочих процесів, що протікають при зенкеруванні, вирішена актуальна задача розробки принципів проектування збірних комбінованих зенкерів, що дозволяє створити методики їхнього розрахунку, реалізація яких зробить істотний внесок у розвиток машинобудівного виробництва. Розроблено аналітичну модель функціональних звязків між величиною подачі, розмірами отвору і параметрами ріжучої пластини зенкера, на підставі якої встановлено, що для діаметрів отворів від 10 до 120 мм і в діапазоні подач 0,9 . . На підставі аналітичної моделі функціональних звязків між товщиною ріжучої пластини і допоміжнім заднім кутом встановлено, що для виключення затирання допоміжної задньої поверхні збірного зенкера з обробленою поверхнею товщина пластини повинна відповідати діаметру оброблюваного отвору. Розроблено модель сил, діючих на ріжучу пластину збірного зенкера, що дозволила вибрати оптимальне розташування базових опорних поверхонь пластини і, відповідно, направити дію сил тертя протилежно дії сил різання, завдяки чому сили різання врівноважуються силами тертя. Встановлено, що розміри стружкових канавок зенкерів із запропонованою конструкцією вузла кріплення ріжучої пластини перевершують розміри стружкових канавок зенкерів із кріпленням ріжучих уставок рифленнями в діапазоні діаметрів 50 . .

1. Основний зміст роботи