Удосконалювання технології агломерації з метою переробки збагаченого мартенівського шлаку - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук УДОСКОНАЛЮВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ АГЛОМЕРАЦІЇ З МЕТОЮ ПЕРЕРОБКИ ЗБАГАЧЕНОГО МАРТЕНІВСЬКОГО ШЛАКУРобота виконана на кафедрі “Металургія чорних металів” (МЧМ) Донбаського гірничо-металургійного інституту (ДГМІ), Міністерство освіти і науки України (м. Науковий керівник:доктор технічних наук, професор Петрушов Станіслав Миколайович, Донбаський гірничо-металургійний інститут, Міністерство освіти і науки України, професор кафедри МЧМ. Офіційні опоненти:доктор технічних наук, професор Ярошевський Станіслав Львович, Донецький національний технічний університет, Міністерство освіти і науки України, професор кафедри “Руднотермічні процеси і маловідходні технології” кандидат технічних наук Хлапонін Микола Семенович, Донецький інститут залізничного транспорту Української державної академії залізничного транспорту, Міністерство освіти і науки України, доцент кафедри “Менеджмент і маркетинг” Провідна установа:Національна металургійна академія України, Міністерство освіти і науки України (м. Захист відбудеться “_18_”__червня_____2004 р. у 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 12.052.01 Приазовського державного технічного університету за адресою: 87500, Донецька обл., м.Для подальшого розвитку чорної металургії в сучасних умовах необхідно здійснювати технічне переозброєння підприємств і забезпечувати конкурентноздатність металопродукції на світовому ринку шляхом поліпшення її якості і впровадження ресурсо-і енергозберігаючих технологій. Тим часом, при збагаченні цього шлаку може бути отриманий продукт, придатний для агломерації. Дослідження металургійних властивостей цього продукту, оцінка його впливу на хід процесу спікання і показники агломерації і розробка технології виробництва агломерату з його введенням у шихту є актуальною задачею, рішення якої дозволить не тільки зменшити споживання природної залізорудної сировини, знизити собівартість агломерату, але і буде сприяти поліпшенню екологічної ситуації в металургійних районах. Наукова новизна результатів роботи полягає в наступному: Уперше, на підставі комплексного дослідження хімічного складу і фізичних властивостей продукту збагачення мартенівського шлаку крупністю до 10 мм (МОС-1), розроблені наукові основи агломерації з введенням у шихту техногенних відходів, що містять металеве залізо в комплексі зі шлакоутворюючими; Одержали подальший розвиток теоретичні закономірності окислювання металевого заліза, яке входить до складу МОС-1, що протікає у високотемпературній зоні, зоні горіння палива і формування агломерату в умовах температур і концентрації кисню, що змінюються; при цьому визначений тепловий рівень спікання й обґрунтована можливість скорочення витрати твердого палива на агломерацію в кількості 0,25-0,3 кг на 1 кг металевого заліза, що вводиться;Продукти крупністю більш 60 мм (МОС-3, МОС-4 і МОС-5) характеризуються підвищеним вмістом металевого заліза, порівняно низкою зашлакованістю, у цілому відповідають вимогам сталеплавильників і використовуються як скрап, металобрухт і присадка при виробництві стали. Дрібний продукт МОС-1 крупністю до 10 мм може застосовуватися при агломерації, але донедавна він залишався незатребуваним, у звязку з відсутністю достовірних даних про хімічний склад і фізичні властивості матеріалу, їхніх коливаннях, а також малим досвідом використання при агломерації залізних руд мартенівського шлаку, що містить металеве залізо, як в Україні, так і за кордоном. Відсутність методик проведення достовірного хімічного аналізу шлаку, що містить металеве залізо, не дозволяло повною мірою оцінити ні його хімсклад, ні коливання основних компонентів у ньому, ні його фізичні властивості, що значною мірою визначають доцільність використання збагаченого шлаку при агломерації. Порівняльна оцінка хімічного складу МОС-1 зі складом залізорудного концентрату й агломераційної руди проведена по двох показниках, - за коефіцієнтом виходу заліза з 100 кг матеріалу в розрахунку на 100 кг агломерату ? і кількості “вільного” САО в матеріалі RO, що розраховувалися по формулах: (3) Металеве залізо, що потрапляє в шихту з продуктом МОС-1, окислюється, що приводить до збільшення виходу агломерату із шихти на масу приєднаного кисню і зміні його хімічного складу.У дисертаційній роботі приведено теоретичне узагальнення і принципово нове рішення актуальної наукової задачі агломераційного виробництва - одержання агломерату стабільного хімічного складу і низкою собівартості, що володіє підвищеною міцністю, на підставі визначення впливу нового компоненту - продукту магнітного збагачення мартенівського шлаку крупністю до 10 мм (МОС-1) - на процеси, що відбуваються при агломерації і формування складу готового продукту. Визначено, що найбільш оптимальним є варіант повної заміни аглоруди продуктом МОС-1, при якому спостерігається ріст вмісту заліза в агломераті на 0,05 % на кожні 10 кг уведеного продукту при незмінній продуктивності агломашини.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ