Удосконалення умов перемотування пряжі на мотальному автоматі "Автоконер" - Автореферат

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Робота виконана в Херсонському державному технічному університеті Міносвіти України Захист відбудеться “15” квітня 1999 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д67.052.02 в Херсонському державному технічному університеті за адресою: 325008, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Херсонського державного технічного університету (325008, м.У сучасних умовах ринкової економіки перед підприємствами текстильної промисловості постала задача - забезпечити випуск конкурентноздатної продукції (тканини) при високих техніко-економічних показниках виробництва. А це означає: при використанні сучасного вітчизняного та кращих моделей зарубіжного обладнання підвищити якість продукції, знизити витрати сировини, зменшити собівартість продукції і підвищити продуктивність обладнання. Важливу роль у досягненні цієї задачі відіграють технологічні процеси підготовки пряжі до ткацтва. Якість, асортимент тканин і продуктивність кінцевого процесу - ткацтва зумовлюються рівнями технологічності підготовчих процесів - перемотування, снування, шліхтування. Розробити технологію перемотування бавовняної пряжі, що дозволить підвищити ефективність використання мотального автомата “Автоконер” у вітчизняній промисловості.У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету та задачі досліджень, показано наукове та практичне значення одержаних результатів.У першому розділі обгрунтована актуальність теми дисертації, сформульована її основна мета, перераховані найбільш важливі положення, закономірності, що були отримані автором і мають наукову цінність. У цьому розділі поданий аналітичний огляд літератури з досліджуваного питання, що дозволило сформулювати мету та задачі дослідження. Проаналізовано основні наукові праці класичних теорій процесів перемотування, формування пакувань та їхнього напружено-деформованого стану професорів В.А.Гордєєва, Є.Д.На основі теоретичного методу розрахунку швидкості точки розкладки, запропонованого професором Єфремовим Є.Д., для умов формування конічної бобіни на мотальному автоматі “Автоконер” були отримані математичні моделі для визначення: величини переміщення точки намотування Розрахунки показали, що швидкість розкладки нерівномірна як у циклі, так і в міру формування бобіни. Важливою характеристикою кінематичних умов намотування є “точка відносного спокою”, координата якої визначає положення точки розкладки в канавці ниткорозкладача, у якій швидкість нитки на поверхні намотування і поверхні розкладки рівні. Координата точки намотування визначалася за формулою: , (3) Теоретичний аналіз показує, що інтенсивність намотування на мотальному автоматі “Автоконер” вище в 1 … 2 рази, у порівнянні з мотальним автоматом “Аутосук” і мотальною машиною М-2.Робота мотальних автоматів супроводжується виділенням великої кількості відходів ниток, довжина яких вибирається з урахуванням забезпечення надійності спрацьовування маніпуляторів і вузлозвязувачів. На мотальному автоматі “Автоконер” технологічно неминуче утворення відходів, які складаються з кінців пряжі, що обрізуються при їхньому звязуванні через обривність і заміну починків, а також залишків пряжі на недороблених починках. У цьому випадку за інших рівних умов відходи від загальної довжини ниток, що перемотуються, становлять 0,23%. Вади “залипання” на мотальному автоматі були виявлені вперше, раніше на мотальних машинах вони не зустрічалися. Ці вади утворюються внаслідок накладення витків один на іншій, та утворення петель з попередніми витками в процесі намотування нитки.Канавка мотального барабанчика автомата “Автоконер” сприяє меншій нерівномірності швидкості намотування, ніж гвинтові канавки на мотальних машинах. Проведено експериментальне дослідження відсотка ковзання бобіни відносно мотального барабанчика та отримані емпіричні залежності відсотка ковзання від середнього діаметра намотування пряжі на бобіну. Отримані емпіричні залежності: без урахування тиску шарів з урахуванням тиску шарів за якими можна визначити характер зміни обємної щільності намотки при її формуванні до та після релаксації шарів бобіни з урахуванням її напруженого стану. Під дією тиску зовнішніх шарів обємна щільність збільшується від 440 до 540 кг/м3, що становить 20% та умовно може характеризувати нерівномірність щільності намотування. При рекомендованих технологічних режимах роботи автомата відходи перемотуваної гребінної пряжі лінійної щільності 10 текс становлять 0,3%, 14 текс - 0,25% від загальної довжини ниток, що перемотуються.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ