Удосконалення технології застосування трихограми (hymenoptera, trichogrammatidae) проти листокруток (lepidoptera, tortricidae) яблуневих садів північного лісостепу України - Автореферат

УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ЗАСТОСУВАННЯ ТРИХОГРАМИ (HYMENOPTERA, TRICHOGRAMMATIDAE) ПРОТИ ЛИСТОКРУТОК (LEPIDOPTERA, TORTRICIDAE) ЯБЛУНЕВИХ САДІВ ПІВНІЧНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИДосліджено видове різноманіття, структура комплексу садових листокруток, особливості динаміки чисельності домінуючих видів та фактори, що їх зумовлюють. Контролюють активність трихограми температура та відносна вологість повітря: в період з високою температурою ( 32?С і вище) та низькою відносною вологістю повітря відбувається уповільнення розвитку і зменьшення чисельності видів та поява їх в масовій кількості не на протязі всього періоду вегетації, а тільки в весняно-літній (травень - черень) та літньо-осінній (серпень - вересень) періоди року. Досліджено пошукову здатність трихограми у кроні яблуні в залежності від типу сада. Доведено, що найбільшої ефективності можна досягти при послідовному застосуванні гормонального препарату і трихограми (Інсегар, 25 WP з.п. Показано, что наибольшей эфективности можна достичь при последовательном применении гормональних препаратов и трихограммы (Інсегар, 25 WP з.п трихограма) и бактериальных препаратов и трихограммы (лепидоцид 3 л/га трихограма).З урахуванням сучасних агроекологічних вимог до систем інтегрованого захисту рослин набувають ваги технології контролю і оперативного регулювання чисельності шкідників, спрямовані на відновлення біоценотичної рівноваги агробіоценозів шляхом активізації природних популяцій ентомофагів і ентомопатогенів, застосування новітніх біологічних препаратів та сезонної колонізації зоофагів (Дрозда В.Ф., 1995, 2001). Широка варіабельність іноді досить суперечливих даних, отриманих дослідниками минулого століття як в експериментах, так і у використанні трихограми в польових умовах, визначає орієнтири для наукових досліджень, повязаних з критичною переоцінкою, перевіркою і удосконаленням процесів її розведення та застосування у виробництві. Значимість трихограми у захисті польових сільськогосподарських культур і недостатня вивченість її видового складу, особливостей розвитку в природі, прийомів та способів застосування проти листокруток в яблуневих насадженнях зумовили проведення наших досліджень. Тема дисертаційної роботи є частиною державної науково-технічної програми (ДНТП) Національного аграрного університету: „Високоефективні технології і засоби захисту рослин” і є складовою наукової теми: „Розробити екологічні основи регуляції чисельності шкідників плодово-ягідних агробіоценозів, прийоми моделювання прогнозів їх чисельності і шкідливості в умовах Північного Лісостепу України” (державний реєстраційний номер 0196U013093). провести ідентифікацію видів роду Trichogramma Westw. в яблуневих садах; садовий листокрутка яйцеїдВисвітлені питання видового різноманіття, особливостей біології та шкідливості садових листокруток в Україні.Експериментальну частину роботи виконано в яблуневих насадженнях дослідного господарства (ДГ) „Гатне” Інституту землеробства УААН, ДГ „Новосілки” Інституту садівництва УААН, на ділянках колекції кормово-лікарських рослин ДГ „Чабани” Інституту землеробства УААН, на стаціонарних садових ділянках кафедри плодівництва і ділянках колекції ефіроолійних культур кафедри овочівництва, у науково-навчально-виробничому центрі „Біозахист” НАУ. Динаміку льотуметеликів-самців листокруток вивчали за допомогою феромонних пасток типу „Атракон-А” (Матвієвський А.С.,1988). Шкідливу та корисну ентомофауну садів досліджували за методиками Лившиця І.З., Митрофанова В.І. Також трихограму виявляли систематичним (інтервал 5 днів) розвішуванням на деревах та нектароносах карток з щільного паперу розміром 4х12 см з наклеєними на них за допомогою 20 %-го цукрового розчину свіжовідкладеними яйцями зернової молі. Спостереження за динамікою сезонного розвитку трихограми в агробіоценозах проводили з моменту виходу імаго з трихограмованих яєць (навесні) до настання діапаузи (восени).В яблуневих садах Північного Лісостепу України в 2001-2004 рр. були поширені 12 видів листокруток, 6 з яких незначної чисельності (табл.1). Найбільш численними виявились: яблунева плодожерка, плодова різнокольорова, підкорова, свинцевосмугаста, брунькова та сітчаста листокрутки, домінуючий вид - яблунева плодожерка. Видовий та кількісний склад садових листокруток у роки досліджень змінювалися під впливом погодно-кліматичних умов року, типу яблуневого саду, системи захисту. У садах інтенсивного типу ДГ „Новосілки”, в результаті використання хімічних препаратів, кількість видів скоротилась до семи, а чисельність переважаючих підвищилась, у порівнянні з садами екстенсивного типу, за однакового пестицидного навантаження. Порівняння очікуваної чисельності досліджуваних видів, розрахованої за рівнянням тренду, з фактичною підтвердило довгостроковий прогноз розмноження яблуневої плодожерки, свинцевосмугастої та підкорової листокруток, які характеризувались тенденцією до збільшення чисельності.В саду екстенсивного типу виявлено 287 видів комах з 44 родин, які належать до 10 рядів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ