Удосконалення технології вирощування помідора в продовженій культурі зимових блокових теплиць четвертої світлової зони - Автореферат

Удосконалення технології вирощування помідора в продовженій культурі зимових блокових теплиць четвертої світлової зониАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Науковий керівник-доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Барабаш Орест Юліанович, Національний аграрний університет, професор кафедри овочівництва Докучаєва, завідувач кафедри плодоовочівництва і зберігання кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Жук Віталій Юхимович, Київська дослідна станція Інституту овочівництва та баштанництва УААН, завідувач лабораторії дворічних овочевих культур Захист відбудеться “08” листопада 2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м.Сучасна технологія його вирощування в продовженій культурі для забезпечення врожайності на рівні 45-50 кг/м2 передбачає використання зимових блокових теплиць обладнаних системою малообємної гідропоніки. Зважаючи на вищенаведене, підбір нових індетермінантних гібридів та вдосконалення технології вирощування помідора в продовженій культурі зимових блокових теплиць є необхідним і актуальним завданням сучасного овочівництва. У звязку з цим були поставлені такі завдання: - дослідити біологічні особливості та реакцію на фактори навколишнього середовища нових гібридів F1 помідора за вирощування в продовженій культурі зимових блокових теплиць; вивчити динаміку плодоношення гібридів F1 помідора і підібрати найбільш ранньостиглі та врожайні для вирощування в зимових блокових теплицях; встановити товарність та основні біохімічні показники плодів помідора залежно від гібрида, способу формування китиць рослин, обєму субстрату;Основні біохімічні показники плодів помідора визначали за загальноприйнятими методиками: вміст сухої речовини в плодах - методом висушування наважки за температури 1050С до постійної маси (ГОСТ 13586.5-93), загальний цукор - за Бертраном (ГОСТ 8756.13-87), вітамін С - йодистим калієм за Муррі (ГОСТ 14556-89), загальну кислотність - методом титрування витяжки з плодів розчином лугу і її загальну кількість перераховували на яблучну кислоту, вміст нітратів - іонметричним методом за допомогою іонселективного електроду ЭИМ-11 та іоновимірювального приладу ЭВ-74 (ГОСТ 5048-89). Варіанти: 1) без формування китиць (контроль); 2) першу китицю формували на три, другу - на чотири, а третю і наступні - на пять плодів; 3) всі китиці формували на пять плодів; 4) першу китицю формували на три, другу - на чотири, третю - на пять, а четверту і наступні - на шість плодів; 5) всі китиці формували на шість плодів. Різниця у швидкості настання фази цвітіння в кожного гібрида за роками не перевищувала двох діб, тоді як відмінності між гібридами коливалися в межах семи діб. На початку плодоношення першої китиці у гібридів Євпатор F1 та Кунеро F1 цей показник був 1,318 та 1,295 м2 і перевищував контроль відповідно на 0,083 та 0,060 м2. За цим показником гібрид Кунеро F1 істотно переважав контроль (Раїса F1) в 2004 та 2005 рр. і був найврожайнішим у досліді.В дисертаційній роботі представлені результати вирішення поставлених завдань, що полягали в підборі найврожайніших індетермінантних гібридів помідора, визначенні оптимального способу формування китиць рослин та обєму субстрату для вирощування в сучасних гідропонних теплицях. На основі підбору нових високоврожайних гібридів, дослідженні способів формування та обємів субстрату однієї рослини для вирощування в зимових блокових теплицях типу “Венло” можна зробити наступні висновки: 1. Протягом вегетаційного періоду найбільшу площу листків сформували гібриди Кунеро F1, Євпатор F1 та Алла 2 F1. В кінці вегетаційного періоду найбільша площа асиміляційної поверхні була у гібрида Кунеро F1 - 2,373 м2/рослину, що на 0,226 м2/рослину більше, ніж в контролі. Найвищий рівень урожаю на перше серпня відмічено у гібрида Кунеро F1 - 38,7 кг/м2, що перевищило контроль (Раїса F1) на 4,9 кг/м2.

Основний зміст роботи