Удосконалення технології вирощування післяукісних посівів кормових культур у Правобережному Лісостепу України - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПІСЛЯУКІСНИХ ПОСІВІВ КОРМОВИХ КУЛЬТУРОфіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Підпалий Іван Федорович, Вінницький державний аграрний університет, завідувач кафедри кормовиробництва, луківництва та сільськогосподарської меліорації кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Гетман Надія Яківна, Інститут кормів УААН, лабораторія польового кормовиробництва Захист відбудеться 23 лютого 2005 року о 10оо годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 05.854.01 при Вінницькому державному аграрному університеті за адресою: 21008, Вінницька область, Вінницький район, с. Дослідженнями, проведеними в сівозміні кафедри кормовиробництва та луківництва Агрономічної дослідної станції Національного аграрного університету протягом 2000-2003 років показано, що ріст і розвиток кормових рослин суттєво залежав від погодніх умов періоду вегетації як у весняних, так і повторних посівах. Найпродуктивнішими були посіви з редькою олійною (303 ц/га) і горохом, які висівали по сходах кукурудзи (297 ц/га; при врожайності одновидового посіву кукурудзи 248 ц/га). Внесення добрив у нормі N90P60K60 порівняно з варіантом без добрив сприяло зростанню врожайності кукурудзи та її сумішок з іншими культурами на 15-30%; зростав вміст сирого протеїну, зольних елементів (фосфору і калію) при одночасному зниженні вмісту клітковини.У комплексі ефективних заходів щодо підвищення продуктивності посівів кормових польових культур та одержання урожаїв за вегетаційний період з одного поля важлива роль належить впровадженню у сільськогосподарське виробництво економічно вигідних способів вирощування культур, до яких належать післяукісні та озимі проміжні посіви. • визначити параметри водного і поживного режимів грунту залежно від рослин, їхніх сумішок та вирощування в озимих проміжних, весняних і післяукісних посівах; Наукова новизна одержаних результатів полягає у вивченні особливостей росту і розвитку високобілкових кормових культур та їхніх сумішок в озимих проміжних і післяукісних посівах в умовах північної частини Правобережного Лісостепу з метою забезпечення тваринництва високоякісним зеленим кормом у ранньовесняний, літній та ранній осінній періоди. Досліджені питання росту й розвитку високобілкових культур та їхніх сумішок у проміжних основних, післяукісних посівах з підбором найбільш продуктивних сортів і видів, визначені оптимальні строки сівби останніх, виявлено алелопатичний взаємовплив культур у змішаних посівах при проміжному їх вирощуванні. Попередником післяукісних посівів кукурудзи та її сумішок з високобілковими компонентами було озиме жито, весняних посівів - кукурудза на силос, а для озимих проміжних - кукурудза ранньостиглих гібридів на силос, яку збирали в першій половині серпня у фазі молочно-воскової стиглості, що дало можливість висівати озимі проміжні культури в оптимальні строки їх сівби.Проведене теоретичне узагальнення і визначене нове вирішення проблеми формування післяукісних посівів кормових культур в умовах Правобережного Лісостепу України дає можливість, на відміну від існуючих рекомендацій, запропонувати нові сумішки бобових і капустяних культур з вівсом і кукурудзою, та зробити такі висновки: 1. При сівбі післяукісних посівів після збирання озимих проміжних культур вологість ґрунту в шарі 0-40 см становила 20,5-20,8% (на весняних 24,7-25,1%), що було достатнім для росту й розвитку рослин на період сівба-сходи і початок вегетації на післяукісних та весняних посівах. Вміст нітратного азоту на варіантах одновидового посіву кукурудзи становив 4,7 мг/100 г ґрунту, вико-вівсяної сумішки - 5,2, сумішки кукурудзи з редькою олійною - 4,5 і з горохом - 5,5 мг/100 г ґрунту. У післяукісних посівах, порівняно з весняними, внаслідок скорочення тривалості міжфазних періодів росту й розвитку кукурудза має коротший період вегетації, що призводить до зменшення довжини стебел та маси рослин. Інтенсивне наростання листкової поверхні відбувається до настання генеративних фаз, зокрема фаз бутонізації-цвітіння у ріпаку, редьки олійної, гороху, до викидання волоті у кукурудзи.