Удосконалення технології вирощування гречки в умовах північного Лісостепу України - Автореферат

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УДК 633.12:631.8 дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукРобота виконана в лабораторії інтенсивних технологій зернобобових та крупяних культур Інституту землеробства УААН протягом 1986-2000 років. Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий СПІВРОБІТНИКОВСІЙЧУК Олена Семенівна, Інститут землеробства УААН, провідний науковий співробітник лабораторії інтенсивних технологій зернобобових і крупяних культур Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор АЛЕКСЕЄВА ОЛЕНА СЕМЕНІВНА, Подільська державна аграрно-технічна академія, завідувач кафедри рослинництва та селекції кандидат сільськогосподарських наук, ХРИСТЕНКО МИКОЛА ІЛЛІЧ, Національний аграрний університет, доцент кафедри рослинництва.Одним із шляхів збільшення врожаю цієї культури є впровадження у виробництво високоефективної конкурентноспроможної технології її вирощування, яка б забезпечила максимальну реалізацію потенціалу сучасних сортів гречки. Звязок роботи з науковими програмами: Дослідження проводили за тематичними планами Інституту землеробства УААН відповідно до ДНТП 0.51.03 “Зерно” на 1986-1990 роки, (№ державної реєстрації 01870053221); НТП “Продовольство - 95” проект “Зерно” на 1991-1995 роки (№ держреєстрації UA 01002375 Р); НТП “Зернові і олійні культури” на 1996-2000 роки (№ держреєстрації 0196U018397), завдання “Розробити і впровадити екологічно безпечні технології вирощування крупяних культур, які забезпечують високу врожайність та якість продукції, в т.ч. придатної для дієтичного і дитячого харчування.” Мета і завдання досліджень полягає у встановленні особливостей формування урожаю гречки залежно від агротехнічних факторів, пошуку шляхів ресурсо - та енергозбереження при значному збільшенні виробництва зерна придатного для дитячого та дієтичного харчування в умовах північного Лісостепу України. Методи досліджень: в процесі виконання роботи застосовували польовий і лабораторний, під час виконання яких використовували вимірювально-ваговий для визначення біометричних показників формування врожаю зерна гречки; електрофотометричні з використанням компютерів для характеристики якості зерна; хімічний для визначення вмісту азоту, фосфору, калію в рослинах; математично-статистичний для оцінки достовірності отриманих результатів та розрахунково-порівняльний для встановлення економічної та енергетичної ефективності вирощування гречки залежно від досліджуваних технологічних заходів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у: виявленні особливостей формування продуктивності рослин, рівня урожайності та якості зерна гречки залежно від добрив за різних систем удобрення, ширини міжрядь та норм висіву сортів з різною архітектонікою стебла;В огляді літератури подано аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених з питань удобрення гречки за мінеральної, органомінеральної систем та дії вторинної рослинної продукції на реалізацію біологічного потенціалу урожаю.Дослідження за темою дисертації проводилися на протязі 1986-2000 років в багатофакторних тривалих дослідах лабораторії інтенсивних технологій зернобобових та крупяних культур Інституту землеробства УААН в дослідному господарстві “Чабани” в зоні північного Лісостепу України. Грунт на дослідних ділянках (1986-1994рр.) сірий лісовий крупнопилувато-легкосуглинковий, у 0-20 см шарі містить: гумусу - 1,03%, валового азоту - 0,059%, рухомого фосфору - 8,75-10,8 мг, обмінного калію - 4,5-5,0 мг на 100 г грунту, РН (сольовий) - 5,2. Дослідження 1996-2000 рр. проводились на темно-сірому опідзоленому крупнопилувато легкосуглинковому грунті, що містить гумусу-1,15%, валового азоту - 0,076%, рухомого фосфору - 12,1-13,0 мг, обмінного калію - 10,0-11,4 мг на 100 г грунту, РН (сольовий)-5,8. Дослідження по удосконаленню технології вирощування гречки і вирішення поставлених завдань у відповідності з програмою досліджень проводились у пяти дослідах. В досліді 4 вивчали оптимальні строки проведення підживлень рослин гречки азотними добривами, які вносили за етапами органогенезу.Так, за мінеральної системи удобрення, їх внесення в основне в дозах N30Р60К60 з підживленням рослин азотом (N15) на IV-VII етапах органогенезу та за розрахункової дози добрив на заплановану врожайність (N60Р120К120 N30 N30) забезпечили на 12% збільшення висоти рослин відносно базового варіанту (N45Р60К60 в основне) і на 10% за внесення мінеральних добрив в рядки N15Р15К15 одночасно з сівбою гречки. Застосування під гречку вторинної рослинної продукції забезпечило збільшення висоти рослин на 7-12% також за внесення мінеральних добрив в рядки і підживлення в період вегетації рослин (N20Р20К20 N20). Вищий вміст основних елементів живлення у рослинах, за мінеральної системи удобрення, у вегетативний період розвитку гречки, забезпечили нижчі дози добрив внесені в рядки та в підживлення (N15Р15К15 N15) порівняно з основним внесенням добрив в дозах N30Р60К60 N15 : азоту на 0,40%, фосфору на 0,37%, калію на 0,38%.