Удосконалення технології вирощування гороху на зерно в умовах правобережного Лісостепу України - Автореферат

Подільський державний аграрно-технічний університет міністерства аграрної політики України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукНауковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор член-кореспондент УААН заслужений діяч науки і техніки України Петриченко Василь Флорович Інститут кормів УААН, директор Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Лихочвор Володимир Володимирович Львівський національний аграрний університет професор кафедри технологій у рослинництві кандидат сільськогосподарських наук, доцент Гойсюк Юрій Володимирович Подільський державний аграрно-технічний університет доцент кафедри агрохімії і ґрунтознавства Захист відбудеться „10” червня 2008 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 71.831.01 Подільського державного аграрно-технічного університету за адресою: Україна, 32316, вул.Крім того, горох має важливе агротехнічне значення у сівозміні завдяки біологічній фіксації азоту (до 50-80 кг/га), тому є добрим попередником для подальших культур у сівозміні, зокрема, озимої пшениці (Бабич А.О., Петриченко В.Ф., 1998; Камінський В.Ф., 2004). Проте, в Україні, низька урожайність і якість зерна гороху, зменшення площ його посіву, вказують на недостатнє вивчення процесів росту, розвитку та формування урожайності і якості зерна, залежно від впливу технологічних прийомів в умовах природно-кліматичного потенціалу регіону. Дослідження за темою дисертаційної роботи були складовою частиною тематичного плану науково - дослідних робіт Вінницького державного аграрного університету та Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції по темі „Розробити ресурсозберігаючі технології вирощування зернових колосових, зернобобових культур, які забезпечували б урожайність пшениці 5-6 т/га, ячменю 5-6 т/га, гороху 3-5,5 т/га, квасолі 2,3-2,5 т/га, сої 2,6-2,8 т/га” (№ держреєстрації 0102U006261) Мета полягала у виявленні залежностей формування продуктивності гороху від доз мінеральних добрив та системи захисту від шкідників. Виявлено сортові особливості формування фотосинтетичного та симбіотичного апаратів у гороху, обґрунтовано вплив доз мінеральних добрив, у тому числі азотних у формі вуглеамонійних солей, позакореневих підживлень та системи захисту від шкідників на формування показників індивідуальної продуктивності інтенсивних сортів гороху, урожайність та якість зерна, встановлено звязки між рівнем урожайності зерна, його якістю, фотосинтетичною та симбіотичною продуктивністю посівів і наявними гідротермічними умовами.Проходження періодів вегетації культури У середньому, на ділянках контрольного варіанта, де вносили азотні добрива у дозі N60 у формі аміачної селітри на фоні фосфорно-калійних (Р60К60) та не застосовували захист від шкідників, тривалість вегетаційного періоду складала 85 днів у сорту Люлинецький короткостебельний та 78 днів у сорту Елегант. Максимальний вегетаційний період рослин гороху 102 дні у сорту Люлинецький короткостебельний та 96 днів у сорту Елегант відмічено при внесенні азотних добрив у формі вуглеамонійних солей в дозі N60(ВАС) на фосфорно-калійному фоні (Р60К60) при застосовуванні двох позакореневих підживлень ВАС15 у фазі бутонізації та ВАС15 у фазі наливання насіння в поєднанні з двома обприскуваннями проти шкідників. Створення оптимальних умов для росту і розвитку гороху на варіанті, де вносили мінеральні добрива у дозі N60(ВАС)Р60K60 та проводили два позакореневі підживлення ВАС15 у фазі бутонізації та ВАС15 у фазі наливання насіння і застосовували два обприскування проти шкідників у сорту Люлинецький короткостебельний, забезпечувало формування максимальної кількості бобів - 6,9 шт/рослину, кількості насінин - 58,0 шт/рослину, їх маси - 14,61 г, маса 1000 насінин - 252 г. Максимальна площа листкової поверхні 47,3 тис.м2/га - у сорту Люлинецький короткостебельний та 53,3 тис.м2/га - у сорту Елегант відмічена у фазі наливання насіння на варіантах досліду, де вносили азотні добрива у формі вуглеамонійних солей у дозі N60(ВАС) на фосфорно-калійному фоні (Р60К60) при застосуванні двох позакореневих підживлень ВАС15 у фазі бутонізації та ВАС15 у фазі наливання насіння при поєднанні з двома обприскуваннями посівів гороху проти шкідників, що більше на 12,9 тис.м2/га та 14,6 тис.м2/га порівняно з контролем. Встановлено, що максимальний вміст сухої речовини 9,13 г/рослину у сорту Люлинецький короткостебельний та 10,03 г/рослину у сорту Елегант формувався на варіантах, де вносили азотні добрива у формі вуглеамонійних солей в дозі N60(ВАС) на фосфорно-калійному фоні (Р60К60) та застосовували два позакореневих підживлення ВАС15 у фазі бутонізації і ВАС15 у фазі наливання насіння у поєднанні з двома обприскуваннями проти шкідників.

Основний зміст роботи