Удосконалення технології вирощування баклажану в гідропонних зимових теплицях - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукНауковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Барабаш Орест Юліанович, Національний аграрний університет, професор кафедри овочівництва. Офіційні опоненти: - доктор сільськогосподарських наук, професор Лихацький Віталій Іванович, Уманська державна сільськогосподарська академія, завідувач кафедри овочівництва; доктор сільськогосподарських наук, професор Шульгіна Людмила Михайлівна, Інститут овочівництва і баштанництва, м. Захист відбудеться "__" 2001 р. о ____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 004.04 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м.З метою забезпечення населення свіжими овочами в несезонний період їх вирощують у спорудах закритого ґрунту. Більше того, проблема пошкодження його колорадським жуком призвела до різкого скорочення площ під ними у відкритому ґрунті та зумовила потребу виробництва цієї культури в теплицях. Виходячи з цього досить актуальним є вирощування плодів баклажана в спорудах закритого ґрунту і в першу чергу підібрати кращі субстрати для гідропонних теплиць, високоврожайні гібриди іноземної селекції, заходи формування куща. Науково-дослідна робота за темою дисертації проведена відповідно до науково-технічної програми Національного аграрного університету: "Розробка технологій, засобів та умов мікроклімату для вирощування овочевих культур і грибів у наземних приміщеннях, які б забезпечували врожайність плодів протягом року до 30-35 кг/м2 і грибів до 60-100 кг/м2". Для її виконання та вивчення були поставлені такі завдання: - підбір сортів і гібридів для вирощування плодів баклажана в гідропонних теплицях.В розсадний період у рослин відмічали дати: зявлення сходів, утворення 1-6 справжнього листка, біометричні показники рослин кожного гібриду і стандарту (висота, площа асиміляційної поверхні). Виміри висоти рослин проводили на 5 рослинах на двох ділянках для кожного сорту. При висаджуванні розсади (фаза 5-6 листків) кількість днів від сходів становила: Алмаз (контроль) - 60 днів, Адона F1 і Солара F1 - 55, Боніка F1 - 58. Надалі, різниця у висоті та площі листя між контролем і досліджуваними гібридами стає значно відчутнішою: при утворенні 4 листка висота рослин сорту Алмаз становить 9,0 см, що на 2,8 см менше, ніж у рослин сорту Адона F1, на 1,5 - Боніка F1, 4,4 - Солара F1. Таким чином найбільш скоростиглими в наших дослідах були гібриди Солара і Адона, цвітіння яких розпочалося відповідно на 78 і 79 день після масових сходів, а плодоношення - на 117, що на 3 дні скоріше від контролю.Наші досліди та аналіз літературних джерел дозволяють зробити такі висновки: У розсадний період гібриди баклажана Адона, Боніка, Солара перевищують сорт Алмаз (контроль) за енергією проростання насіння (на 2 дні), та кількістю утвореної вегетативної маси. Про це свідчить їх більша висота що наприкінці розсадного періоду становить відповідно 19,7, 17,4, 21,3 см і 13,5 см та більша площа асиміляційної поверхні (на 16-36 см2). У післярозсадний період найбільш скоростиглими є гібриди Адона та Солара, плодоношення яких почалося на три дні раніше від контролю. У баклажана такий показник, як скоростиглість, характеризується не тільки кількістю днів від сходів до цвітіння та плодоношення, а й висотою закладання першого суцвіття. Низькорослий сорт Алмаз (контроль) формує переважно поодинокі квітки, тоді як високорослих гібридів вони зібрані в китицю з 2-5.

Основний зміст роботи