Удосконалення технології виробництва молока на територіях, забруднених радіоактивними речовинами - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукВ дисертації викладено теоретичний та експериментальний матеріал з використання природних алюмосилікатів цеоліту натурального і модифікованого, сапоніту й палигорскіту під час виробництва молока на радіоактивно забруднених територіях. Інтенсивність звязування радіоцезію впливала на динаміку питомої активності молока, калу та сечі корів і залежала від сорбенту й дози його згодовування. При вмісті радіоцезію у середньодобових раціонах на рівні 28955-30655 Бк, під впливом згодовування 150 г/голову цеоліту натурального радіоактивність молока знизилася у середньому у 1,53 раза, при споживання 150 г/голову сапоніту - у 1,36 раза; при згодовування 75 г/голову палигорскіту - у 3,70 раза. У другому досліді при середній радіоактивності раціонів на рівні 36634-37997 Бк вміст радіоцезію у молоці піддослідних корів зменшився: при згодовуванні 100 г/голову цеоліту модифікованого - у 5,9 раза, 100 г/голову палигорскіту - у 4,7 раза. Рекомендовано при організації технологічного процесу виробництва молока на радіоактивно забруднених територіях використовувати у годівлі дійних корів цеоліт модифікований або палигорскіт у кількості 100 г/голову за добу.Екологічна ситуація, що склалася на радіоактивно забруднених територіях Полісся України, визначає необхідність застосування заходів, спрямованих на зменшення інтенсивності потоку радіоцезію у ланцюгу “грунт - корми - тварина - продукція тваринництва”. Пристера (1996, 2002), було встановлено здатність природних алюмосилікатів звязувати радіоактивний цезій, у результаті чого вони можуть використовуватися як радіопротектори, що зменшують рівень радіонуклідів у продукції при виробництві молока. Враховуючи значні обсяги виробництва молока у приватному секторі Поліського регіону та його споживання без належного радіологічного контролю, удосконалення технології одержання екологічно чистої продукції, яка б відповідала вимогам нормативів за вмістом радіонуклідів, вважається на сьогодні одним із головних завдань у заходах щодо радіоактивної безпеки населення. Робота проводилася у рамках виконання наукової програми Міністерства аграрної політики України “Розробити та впровадити еколого-економічні принципи виробництва молока та яловичини в забруднених радіонуклідами районах Полісся України” (номер державної реєстрації 0101 U 001702). У дослідженнях використано радіологічні (гамма-спектрометричний аналіз кормів, молока, калу та сечі), зоотехнічні (аналіз згодовуваних кормів, молочна продуктивність корів, динаміка живої маси тварин), та статистичні (біометрична обробка цифрового матеріалу) методи.Для проведення дослідів відбирали клінічно здорових корів української чорно-рябої породи, яких після визначення живої маси і уточнення походження, віку, фізіологічного стану, середньодобових надоїв, вмісту жиру у молоці за принципом аналогів розподіляли на групи по 8 корів у кожній, відповідно до схеми досліду (табл. Для першого досліду було відібрано 40 дійних корів, а другого - 32 корови. Досліди проводили за умов привязного утримання корів, у приміщеннях, обладнаних індивідуальними годівницями та устаткуванням для доїння корів у переносні доїльні відра. Упродовж підготовчого періоду для годівлі корів усіх груп використовували сіно з підвищеним вмістом 137Cs, яке було заготовлене на території лісових масивів і придбане у приватному секторі. З початком заключного періоду корів усіх груп переводили на “чисте” сіно.У першому досліді питома радіоактивність “чистого” сіна, заготовленого у системі польової сівозміни, склала 405 Бк·кг-1, тоді як у “брудному” сіні, зібраному на території лісових масивів, вона дорівнювала 5610 Бк·кг-1, або у 14 разів більше. За рахунок цього величина надходження 137Cs з кормами раціону у першому досліді в дослідний період становила для корів 1-ї, 3-ї, 4-ї, 5-ї груп від 28995 до 30654 Бк. У другому досліді за рахунок згодовування радіоактивно “брудного” сіна радіаційне навантаження на корів 1, 3, 4-ї груп становило 38111-39533 Бк, а для корів 2-ї групи - 3052 Бк, або у 12,5 - 13,0 разів менше. У першому досліді при згодовуванні впродовж підготовчого періоду радіоактивно „брудного” сіна вміст 137Cs у молоці корів усіх груп вдвічі перевищував вимоги радіологічного стандарту. Із переведенням корів 1-ї групи на раціони, до складу яких вводили “чисте” сіно (заключний період першого досліду), вміст 137Cs у молоці зменшувався у 2,66 раза.Згодовування коровам сіна, заготовленого на радіоактивно забруднених територіях напівприродних еколандшафтів, зумовлює надходження до організму тварин у складі добового раціону 30654-39533 Бк, що у 10-13 разів перевищує нормативні показники. За згодовування коровам палигорскіту в кількості 100 г/голову питома радіоактивність молока зменшилася у 4,70 раза, 75 г/голову - в 3,70 раза, 150 г/голову цеоліту натурального - у1,53 раза, 150 г/голову сапоніту - в1,36 раза.

2. Основний зміст роботи