Удосконалення технології виготовлення огороджувальних залізобетонних конструкцій з покращеними теплотехнічними характеристиками - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Удосконалення ТЕХНОЛОГІЇ виготовлення ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ залізобетонних КОНСТРУКЦІЙ з покращеними теплотехнічними характеристикамиРобота виконана на кафедрі технології будівельних конструкцій і виробів Київського національного університету будівництва і архітектури. Науковий керівник - кандидат технічних наук, професор Гоц Володимир Іванович, Київський національний університет будівництва і архітектури, завідувач кафедрою технології будівельних конструкцій і виробів доктор технічних наук, професор Саницький Мирослав Андрійович, національний університет “Львівська політехніка”, завідувач кафедрою автомобільних шляхів Екологічна безпека” Київського національного університету будівництва і архітектури за адресою: 03037, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету будівництва і архітектури за адресою: 03037, м.У звязку з наведеним вище, набуває актуальності проведення комплексу теоретичних та прикладних досліджень, спрямованих на вирішення проблеми економії цементної складової в бетонах за рахунок використання золи ТЕС при одночасному підвищенні експлуатаційних і теплофізичних характеристик огороджувальних залізобетонних конструкцій, виготовлених на їх основі, за рахунок впровадження нових технологічних рішень направленого формування структури і властивостей легких бетонів. Вищезазначене, а саме, використання методів технологічного впливу на процеси формування структури і властивостей цементуючих речовин і бетонів доводить можливість проведення робіт з удосконалення технології виробництва бетонів огороджувальних конструкцій у напрямку зниження їх матеріалоємності і підвищення теплофізичних властивостей за рахунок розробки нових ефективних методів технологічного впливу і формування композиційного складу пуцоланового цементу, здатних забезпечити інтенсивне протікання процесів направленого формування пористої структури і синтезу міцності легких бетонів. визначено синергетику дії добавок в системі “пластифікатор - поризатор” в умовах лужного середовища на формування структури і міцності поризованого керамзитобетону і встановлено, що стабільність і однорідність порової структури цементуючої матриці, а також міцність бетону підвищуються при зміні хімічного складу пластифікатора в системі з поризатором алкіланіонової групи в ряду: нафталінформальдегіди <поліакрилати <лігносульфонати, а при зміні групи поризатору, незалежно від типу пластифікуючої добавки, в ряду: алюмосолфонафтенова група <алкиланіонова група; встановлено взаємозвязок процесів структуроутворення цементуючої матриці і синтезу міцності поризованих бетонів та доведено, що підвищення ступеню гідратації системи на 15...43 % і модифікування складу структуроутворюючих фаз гідросилікатного складу з С/S = 0,8...1,2 сполуками реакції взаємодії золи-винесення і лужного компоненту, які представлені цеолітоподібними структурами складу натроліту, жисмондіну і вайракіту, сприяє синтезу міцності бетону у межах 7,5...14 МПА при зміні середньої густини бетону у межах 680...900 кг/м3 відповідно. У третьому розділі представлено дослідження впливу золи винесення у складі в?яжучої системи на процеси формування структури і міцності керамзитобетону, сумісної роботи добавок пластифікуючої і поризуючої дії при використанні різних технологічних рішеннях втручання у процеси структуроутворення і синтезу міцності бетону, ефективності дії комплексної добавки в системі “пластифікатор - поризатор - лужний компонент” при виготовленні керамзитобетонів з попереднім приготуванням цементно-зольної суспензії у швидкообертовому змішувачі, дослідження механізму направленого формування структури і міцності поризованих керамзито-і перлітобетонів з характеристикою середньої густини бетонів у сухому стані 680...900 кг/м3 і міцності при стиску 7,5...14 МПА.Оптимізацію складу і технології поризованого керамзитобетону проводили з використанням двохфакторного трьохрівневого плану постановки експериментів, в якості змінюваних факторів якого вибрані вміст добавки поризатора і час попереднього інтенсивного змішування цементно-зольної суспензії при використанні швидкості змішування 120 об/хв. і 240 об/хв. За результатами отриманих даних визначено, що в умовах виконаних експериментів, при прийнятих факторах і значень їх варіювання, характеристики бетонів змінюються за середньою густиною в межах 771…980 кг/м3 при використанні швидкості 120 об/хв. та 730…942 кг/м3 при використанні швидкості 240 об/хв. При цьому оптимальна кількість добавки-поризатора, при формуванні максимальної міцності бетону, знаходиться в межах 0,75…0,8% від цементуючої складової при використанні швидкості змішування 120 об/хв. і 0,5…0,65% при використанні швидкості 240 об./хв. При таких значеннях технологічних параметрів розрахунки, за отриманими рівняннями регресії, дозволяють визначити, що бетони будуть характеризуватись середньою густиною 850...900 кг/м3 і міцністю при стиску після ТВО 28 діб - 10...