Удосконалення технології розстилу лляної соломи із застосуванням механічної і хімічної обробки - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Удосконалення технології розстилу лляної соломи із застосуванням механічної і хімічної обробкиРобота виконана в Херсонському національному технічному університеті Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор технічних наук, професор Чурсіна Людмила Андріївна, Херсонський національний технічний університет, завідувач кафедри переробки, стандартизації і сертифікації сировини Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Ковальов Віталій Борисович, Інститут сільського господарства Полісся, головний науковий співробітник відділу хмелю кандидат технічних наук, Мохер Юрій Володимирович, Інститут луб’яних культур, завідувач відділу стандартизації продукції льону та конопель Захист відбудеться “9” листопада 2006 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.052.02 в Херсонському національному технічному університеті за адресою: 73008, м.Вибір теми і напрямку досліджень базувався на узагальненні літературних даних та аналізі виробничого досвіду і попередніх наукових досліджень технологічного процесу одержання трести розстиланням стебел лляної соломи. Особистий внесок автора полягає в удосконаленні технології одержання лляного волокна шляхом розстилу соломи з попереднім плющенням стебел і застосуванням композиційних препаратів, які сприяють зменшенню тривалості цього процесу і одержанню якісного однорідного за властивостями лляного волокна. Метою дослідження є розробка удосконаленої технології одержання лляного волокна шляхом розстилу стебел лляної соломи, яка забезпечувала б підвищення якості волокна і скорочення терміну приготування трести. Для досягнення поставленої мети необхідно розвязати такі завдання: - проаналізувати вплив попереднього плющення стебел лляної соломи і обробки їх хімічними композиційними препаратами на основі поверхнево-активних речовин на динаміку розвитку пектиноруйнівної мікрофлори в процесі розстилу; Враховуючи, що розстил є біохімічним процесом, який інтенсифікується за допомогою попереднього плющення стебел лляної соломи і обробки їх композиційними препаратами, у роботі використано сучасні методи теоретичного та експериментального дослідження цього процесу, а саме: - фізико-механічні властивості трести оцінювали за ГОСТ 24383-80 “Треста льняная.Усі ці роботи мають важливе науково-практичне значення, однак для поліпшення морфологічних параметрів волокна, одержаного з трести, необхідна розробка удосконаленого способу розстилання лляної соломи з попереднім плющенням стебел і застосуванням хімічних композиційних препаратів. Після проведених досліджень було встановлено оптимальне положення пружин, при якому не порушується структура і не погіршуються фізико-механічні показники волокна, одержаного шляхом розстилу плющених стебел лляної соломи. З метою усунення впливу цих негативних факторів на процес розстилу лляної соломи було висунуто гіпотезу щодо обробки стебел хімічними композиційними препаратами, які створили б живильне середовище для розвитку пектиноруйнівної мікрофлори, а отже сприяли скороченню процесу вилежування, не знижуючи при цьому нормованих показників якості лляного волокна. На підставі вищевикладеного, для зволоження стебел лляної соломи після плющення було розроблено такі хімічні композиції: - композиція №1 - ПАР, фосфат сечовини, гідроксид калію; Внаслідок цього підвищується швидкість руйнування пектинових речовин у лляній соломі, що, у свою чергу, сприятиме прискоренню процесу відділення неволокнистих тканин від волокнистих пучків і розділення цих пучків на технічні волокна, скороченню терміну вилежування стебел лляної соломи, зменшенню залежності процесу розстилу від погодних умов і підвищенню якості трести та одержаного з неї волокна.Удосконалено технологію одержання лляного волокна шляхом плющення і розстилу стебел лляної соломи на стелищі. Запропоновано інтенсифікатори цього процесу і проаналізовано їх вплив на фізико-механічні показники лляного волокна. Показано, що кращі результати дають неіоногенні поверхнево-активні речовини з терміном біологічного розпаду 3 - 5 тижнів на відкритому повітрі. Теоретично і експериментально обґрунтовано хімічний склад і концентрацію композиційних препаратів, які створюють сприятливі умови для розвитку пектиноруйнівних мікроорганізмів та забезпечують проникнення, утримання вологи і хімічних речовин всередині стебел лляної соломи.

Основний зміст роботи