Удосконалення технології одержання тіпаного лляного волокна з використанням очищувальних валків - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ОДЕРЖАННЯ ТІПАНОГО ЛЛЯНОГО ВОЛОКНА З ВИКОРИСТАННЯМ ОЧИЩУВАЛЬНИХ ВАЛКІВРобота виконана в Херсонському національному технічному університеті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Херсонський національний технічний університет, доцент кафедри переробки, стандартизації і сертифікації сировини. Захист відбудеться 30 червня 2011 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.052.02 в Херсонському національному технічному університеті за адресою: 73008, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського національного технічного університету за адресою: 73008, м.Козловським з України, Росії, Польщі та інших країн глибоко проаналізовано умови механічної обробки стебел льону з метою виділення волокон. Це дозволяє зменшити ймовірність руйнування волокон залишками костриці, спростити операцію видалення костриці під час тіпання, підвищити якість тіпаного волокна завдяки зменшенню його засміченості неволокнистими домішками та підвищенню розщепленості волокон. Тема дисертаційних досліджень є складовою частиною науково-дослідних робіт, що проводяться кафедрою переробки, стандартизації і сертифікації сировини Херсонського національного технічного університету за темами: "Отримання луб’яної сировини підвищеної якості за матеріало-та енергозберігаючими технологіями", номер державної реєстрації 0102U0055291, замовник - Міністерство освіти і науки України, дата реєстрації - 30.10.2001 р., протокол № 2 та "Розроблення ресурсозберігаючих та енергозберігаючих технологій комплексної переробки луб’яних культур", номер державної реєстрації 0107U006817, протокол № 644 від 23.07.2007 р., затверджена рішенням експертної ради Міністерства освіти і науки України № 25.4/147 від 02.08.2007 р. Метою досліджень є розробка вдосконаленого технологічного процесу механічної обробки лляної трести, який дозволить збільшити вихід довгого тіпаного волокна й підвищити його якість за рахунок додаткового очищення волокнистої сировини очищувальними валками. Для досягнення головної мети досліджень необхідно було вирішити такі завдання: - проаналізувати сучасні технології первинної переробки лляної сировини для виробництва тіпаного лляного волокна та встановити головні фактори, що впливають на умови механічної обробки лляної трести на мяльно-тіпальних агрегатах (МТА) і їхню роль у формуванні якості волокна;У дослідженнях, проведених раніше, відзначалось, що процес мяття лляної трести спрямований лише на руйнування цілісності стебел і зламування їх деревини на певні ділянки. Самі мяльні валки здійснювали стискання сировини, подрібнення деревини стебел і транспортування утвореного сирцю в машині. У процесі одержання довгого тіпаного лляного волокна здійснювали контроль за процесом первинної переробки трести шляхом відбору проб волокна та інструментального визначення показників засміченості, міцності й розщепленості. У період збирання бральні механізми льонокомбайнів піддають стебло розтягуванню, а під час подальших технологічних операцій лляна солома та треста головним чином стискаються. Потім стебло під дією мяльних валків починає зминатися, набуваючи форми профілю валків.Теоретично обґрунтовано удосконалення технології одержання тіпаного лляного волокна з використанням очищувальних валків, що дозволяє знизити енерговитрати і витрати сировини за рахунок виключення додаткової операції очищення на тіпальних машинах ТЛ-40 або ТЛ-4-2. Розроблено методологічний підхід та загальну методику проведення експериментальних і теоретичних досліджень для підтвердження запропонованої наукової гіпотези вдосконалення технології механічної обробки лляної трести. Даний показник дозволяє визначати межі деформування стебел при механічних діях і проектувати робочі органи устаткування для обробки рослинної сировини. Встановлено, що однією з причин втрат довгого тіпаного волокна є його пошкодження гострими крайками костриці на початковому етапі механічної обробки. За умови додавання до традиційних операцій мяття деревини стебел (плющення, згинання та зламування) додаткових операцій зсуву та протягування елементів поверхні волокна в мяльній машині засміченість волокна кострицею та іншими неволокнистими домішками зменшується на 0,5-0,8 %, середній номер волокна зростає на 0,2, а його вихід збільшується на 1,5-1,7 % порівняно з аналогічними зразками, обробленими на типовій машині МТА.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ