Удосконалення технології одержання лляної трести шляхом штучного зволоження - Автореферат

УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ОДЕРЖАННЯ ЛЛЯНОЇ ТРЕСТИ ШЛЯХОМ ШТУЧНОГО ЗВОЛОЖЕННЯ 05.18.01 - зберігання і технологія переробки зерна, виготовлення зернових і хлібопекарських виробів та комбікормівНауковий керівник: доктор технічних наук, профессор Чурсіна Людмила Андріївна, Херсонський національний технічний університет, завідувач кафедри переробки, стандартизації і сертифікації сировини. Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Валько Микола Іванович, Херсонський національний технічний університет, завідувач кафедри технічної хімії та харчових технологій; Захист відбудеться "30" червня 2011 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.052.02 в Херсонському національному технічному університеті за адресою: 73008, м.Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною науково-дослідних робіт, які проводяться кафедрою переробки, стандартизації і сертифікації сировини Херсонського національного технічного університету за темами: "Розроблення ресурсозберігаючих та енергозберігаючих технологій комплексної переробки луб’яних культур", номер державної реєстрації 0107U006817, за ДЗ/350-2007, "Розробка ресурсозберігаючих технологій з використанням активованих середовищ для одержання конкурентоспроможних луб’яних волокон", номер державної реєстрації 0108U001093, згідно з Наказом Міністерства освіти і науки України № 1044 від 27.11.2007 р. Особистий внесок автора полягає в удосконаленні технології одержання трести за рахунок обробки лляної соломи розчином меляси - екологічно безпечним побічним продуктом цукрового виробництва. встановити математичні залежності фізико-механічних показників льоноволокна від режимів обробки лляної соломи під час розстилу з метою штучного регулювання фізико-механічних характеристик волокна або визначення терміну перетворення лляної соломи в тресту; встановлено, що процес гідролізу сахарози в розчинах меляси в активованих водних середовищах відбувається за 45 хвилин і до складу продуктів гідролізу сахарози розчину меляси в активованому кислому водному середовищі входять глюкоза та фруктоза, а в розчині меляси в активованому лужному водному середовищі виявлено тільки фруктозу; Застосування розчинів меляси в активованих водних середовищах у технологіях приготування трести дає можливість не тільки зменшити строк розстилання лляної соломи на льонищі, але й підвищити фізико-механічні характеристики отриманої трести та виділеного з неї волокна на 0,7-0,8 од. за показником відокремлюваності, на 6-8 мм за показником гнучкості, а також сприяє збереженню міцності волокна порівняно з технологією одержання лляної трести шляхом плющення й обробки хімічними композиційними препаратами під час розстилу.Подано агротехнологічну характеристику різних сортів льону, охарактеризовано умови та методику одержання трести шляхом обробки стебел соломи розчинами меляси. 1 представлено зміну показника відокремлюваності впродовж терміну розстилання лляної соломи залежно від вмісту сухих речовин у розчинах меляси, якими оброблялася солома. Для пояснення впливу меляси на процес розстилу було проведено мікробіологічні дослідження розчинів меляси з 0,5%, 1% та 5% вмістом сухих речовин. У приготованих розчинах меляси із зазначеним вмістом сухих речовин після 1 доби зберігання розчину досліджувався мікробіологічний склад за ступенем заселеності. З метою підтвердження робочої гіпотези, що використання активованих водних середовищ сприятиме інверсії сахарози в розчинах меляси, а також дозволить розширити видовий склад мікрофлори розчинів меляси, було проведено дослідження хімічного та мікробіологічного складу розчинів меляси в активованих водних середовищах, результати яких викладено в підрозділі 3.2.Теоретично обґрунтовано вдосконалення технології одержання трести із лляної соломи шляхом обробки розчинами меляси в активованих водних середовищах під час розстилу, що дозволяє скоротити тривалість процесу вилежування й підвищити якість трести та виділеного з неї волокна. Визначено, що тривалість процесу гідролізу сахарози в розчинах меляси в активованих водних середовищах становить 45 хвилин. За допомогою методів хімічного аналізу визначено склад продуктів гідролізу сахарози - у розчині меляси в активованому кислому водному середовищі виявлено глюкозу та фруктозу, а в розчині меляси в активованому лужному водному середовищі виявлено тільки фруктозу. Встановлено, що в розчині меляси в неактивованій воді присутні молочнокислі бактерії, а в розчинах меляси в активованих водних середовищах виявлено молочнокислі бактерії та плісеневі гриби.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ