Удосконалення технології одержання короткого лляного волокна з відходів тіпання - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Удосконалення технології одержання короткого лляного волокна з відходів тіпанняНауковий керівник: кандидат технічних наук, доцент Клевцов Костянтин Миколайович, Херсонський національний технічний університет, доцент кафедри переробки, стандартизації і сертифікації сировини. Захист відбудеться «23» листопада 2010 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.052.02 у Херсонському національному технічному університеті за адресою: 73008, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського національного технічного університету за адресою: 73008, м.Однією з причин його неякісної роботи є низький ступінь диференціації дій робочих органів машин на оброблюваний матеріал під час виділення волокна, що призводить до збільшення втрат волокнистої продукції та собівартості волокна, внаслідок чого застосування цих технологій стає недоцільним. Актуальність роботи полягає в розробці нових удосконалених технологій та устаткування, а також здійсненні теоретичних і практичних досліджень процесу механічної обробки лляної сировини, спрямованих на одержання короткого волокна підвищеної якості з відходів тіпання та низькосортної трести, що є важливим завданням вітчизняних підприємств первинної переробки луб’яних волокон у складних економічних умовах сьогодення. Тема досліджень є складовою частиною науково-дослідних робіт, що проводяться кафедрою переробки, стандартизації і сертифікації сировини Херсонського національного технічного університету: „Розробка ресурсозберігаючих технологій з використанням активованих середовищ для одержання конкурентоспроможних луб’яних волокон”, номер державної реєстрації 0108U001093, згідно з наказом МОН України № 1044 від 27.11.2007 р. та „Розробка технології одержання паливних біобрикетів з відходів виробництва луб’яних культур”, номер державної реєстрації 0110U002352, згідно з наказом МОН України № 686 від 22.07.2009 р., протокол науково-технічної ради № 5 від 26.10.2009 р. Особистий внесок автора полягає в удосконаленні технології одержання короткого лляного волокна з відходів тіпання та розробці нового обладнання, яке забезпечує зміну характеру механічних дій на початкових етапах первинної обробки луб’яної сировини, а також дослідженні впливу вхідних характеристик сировини на якісні показники вихідної продукції. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання: проаналізувати вітчизняний і світовий досвід одержання короткого лляного волокна з відходів тіпання та низькосортної трести;Таким чином, аналіз науково-технічної літератури дав можливість сформулювати мету і завдання дисертаційної роботи, визначити шляхи вирішення проблеми виділення короткого волокна з відходів тіпання та низькосортної трести за рахунок зміни характеру механічних дій на початковому етапі механічної обробки, а також запропонувати удосконалену технологію отримання короткого лляного волокна із заданими кінцевими якісними характеристиками. тіпання лляний треста Дослідження способів очищення відходів тіпання для отримання короткого волокна з необхідним ступенем розволокнення та вмістом костриці здійснювалися згідно з алгоритмом досліджень (рис. Процес отримання короткого волокна полягає в тому, що збагачені на трясильній машині ТГ-135-Л відходи тіпання надходять до дезінтегратора, в якому здійснюється процес інтенсивного розволокнення й видалення залишків костриці та смітних домішок, звязаних з волокном. Нами було висунуто гіпотезу про закономірність видалення костриці dy з відходів тіпання залежно від часу dt, що описується рівнянням: dy = K(y0 - y)dt, (1) де y0 - вміст костриці у вхідній сировині; У результаті математичної обробки одержаних даних було отримано залежності вихідних параметрів волокна від вхідних характеристик сировини та конструкційних особливостей технологічного обладнання.Удосконалено технологію очищення відходів тіпання та низькосортної трести з метою одержання короткого лляного волокна із заданими якісними кінцевими характеристиками за рахунок зміни характеру механічних дій на початкових етапах їх механічної обробки. Вперше запропоновано модернізацію куделеприготувального агрегату КПАЛ шляхом заміни його тіпальної частини на дезінтегратор для інтенсифікації процесу очищення відходів тіпання та низькосортної трести. Використання комплектів гребінок № 3 та № 6 забезпечує можливість зниження закостриченості короткого волокна, отриманого з відходів тіпання, з початковим вмістом костриці 52,03% до 1,80-1,89%, що в 9 разів менше порівняно з контрольним варіантом на куделеприготувальному агрегаті КПАЛ. Встановлено, що конструкційні характеристики гребінок забезпечують зменшення закостриченості з 37,20 до 23,97% при використанні комплектів № 4 та № 8 під час обробки відходів тіпання з перележаної трести, з 16,3 до 1,89% - при використанні комплектів № 3 та № 6 для трести нормального ступеня вилежування, з 14,24 до 1,94% - при використанні комплектів № 2 та № 3 для перележаної трести.

Основний зміст роботи