Удосконалення технології кисломолочних десертів на основі сметани - Автореферат

бесплатно 0
4.5 124
Специфіка приготування десертів на основі сметани. Особливості термоаналізу різних текстур сметанних десертів. Визначення впливу желатину, карагенану, пектину на текстуру кисломолочних десертів. Розробка нормативної документації на нові види десертів.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наукНауковий керівник: кандидат технічних наук Скорченко Тетяна Анатоліївна Національний університет харчових технологій, доцент кафедри технології молока і молочних продуктів Офіційні опоненти: доктор технічних наук Кігель Наталя Федорівна Технологічний інститут молока і мяса УААН, завідуюча відділом біотехнології кандидат технічних наук Чагаровський Вадим Петрович голова Ради Директорів Спілки молочних підприємств України Захист відбудеться „21” червня 2006 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 26.058.03 Національного університету харчових технологій за адресою: 01033, м.Кисломолочні десерти на основі сметани, або сметанні десерти (СД), набувають все більшої популярності, оскільки вони добре засвоюються, мають високу енергетичну та харчову цінність. Для отримання високоякісних СД необхідно, в першу чергу, визначити вплив кожного стабілізатора на формування структури цих продуктів. Дисертаційну роботу виконано згідно тематики бюджетної науково-дослідної роботи кафедри технології молока і молочних продуктів Національного університету харчових технологій (НУХТ): „Удосконалення існуючих і розробка нових ресурсо-, матеріало-, енергоощадних технологій та високоефективного обладнання молочної промисловості” (1998-2001 рр.), „Удосконалення і розробка фізико-хімічних основ технологій молочних продуктів функціонального та десертного призначення” (2001-2004 рр.). Для здійснення поставленої мети, на основі аналізу науково-технічної і патентної інформації, вирішувались наступні задачі: провести аналіз існуючих технологій продуктів на основі сметани; визначити види та дози моностабілізаторів структури для отримання різних текстур СД; розробити рецептури СД з урахуванням оптимальних доз внесення інгредієнтів; встановити вплив рецептурних компонентів на якісні показники СД; встановити технологічні параметри виробництва нових СД; порівняти текстури розроблених СД; вивчити форми звязків вологи в нових СД; провести аналіз мікроструктур СД; дослідити структурно-механічні показники нових СД; визначити здатність розроблених СД до зберігання; розробити нормативну документацію на нові види СД; провести апробацію удосконаленої технології десертів у виробничих умовах. Мікроструктурний аналіз проводили за допомогою мікроскопіювання приготовлених препаратів з подальшою фіксацією видимих структур шляхом мікрофотографування; ступінь синерезису - методом центрифугування; густину СД визначали за формулою адитивності; реологічні показники СД визначали за допомогою ротаційного віскозиметра Reotest-2; дослідження форм звязку води - комплексним методом термічного аналізу: диференціально-термічним та термогравіметричним; енергетичну цінність СД визначали розрахунково; умовний показник ефективної вязкості СД - на приладі „Instron”; кінетику охолодження СД - у приладі Жукова.При досліджені впливу желатину, карагенану, пектину і ксантанової камеді на синеретичні властивості сметани доведено, що використання даних стабілізаторів структури дає змогу знизити ступінь синерезису мінімум в 2 рази, цим самим підвищити ВУЗ продукту (для сметани цей показник складає 50%, а при використанні карагенану, пектину, ксантанової камеді зростає в 1,7...2,0 разів, желатину - в 1,2...1,4 разів). Як видно з рис.1 внесення в сметану понад 0,3% пектину значно підвищує ВУЗ, а саме в 1,9 рази. Органолептичні дослідження текстури показали, що внесення пектину в кількості 0,7...1,0% забезпечить СД густу соусоподібну консистенцію; 0,7...1,0 % желатину або 0,9...1,1 % карагенану - желеподібну; 0,5...0,8 % карагенану - кремоподібну; 0,3...0,5 % ксантанової камеді - пастоподібну. Для модельних сметанних десертів (МСД) знайдено залежність напруження зсуву від швидкості деформації та дози внесення стабілізатору, визначені значення граничного напруження зсуву (ф0), при якому продукт піддається незворотним деформаціям - течії (табл. 4 наведено мікроструктуру СД з пектином та ксантаном) маємо ще не повністю сформовану структуру СД - наявні повітряні кульки, найбільші їх розміри - в зразках СД з ксантаном, в зразках з карагенаном - вони майже відсутні.У дисертаційній роботі науково обґрунтовано удосконалення технології кисломолочних десертів на основі сметани за рахунок підбору моностабілізаторів структури для забезпечення різної текстури одержаних продуктів, зокрема, желе, кремів, соусів і пастоподібних десертів та наведено визначення відповідних технологічних параметрів виробництва. Доведено, що вид та доза внесення стабілізатору структури в сметану визначає тип текстури СД. Внесення пектину в кількості 0,7...1,0 % забезпечує СД густу соусоподібну консистенцію; 0,7...1,0 % желатину або 0,9...1,1 % карагенану - желеподібну; 0,5...0,8% карагенану - кремоподібну; 0,3...0,5 % ксантанової камеді - пастоподібну.

План
Основний зміст роботи

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?