Удосконалення технології гарячого об’ємного штампування попереднім осаджуванням заготовок профільними плитами - Автореферат

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Дорошко Володимир Іванович, професор кафедри «Обробка металів тиском і зварювання» Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Захист відбудеться 18 березня 2011 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.02 при Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м.При гарячому обємному штампуванні розповсюдженим засобом зниження витрат основного матеріалу є послідовне наближення форми заготовки до конфігурації поковки, тобто профілювання, яке проводять у штампах пароповітряних штампувальних молотів або на додатковому профілюючому устаткуванні. Підготовку заготовок у штампах кривошипних гарячоштампувальних пресів (КГШП) вважають малоефективною через особливості кінематики їх роботи (сталості величини робочого ходу). Для штампування поковок зазначеного типу можливим є отримання фасонних заготовок змінного поперечного перерізу в штамповому просторі КГШП на основі операції осаджування за рахунок витягування й різної форми бочкоподібності, що утворюється в результаті використання профільованих бойків випуклої подовженої конфігурації. визначити напрям подальшого формоутворення заготовок після ОВПП, встановити межі застосування такої профілюючої операції при штампуванні поковок типу пластин і пластин із наявністю відростків; Визначені закономірності зміни напружено-деформованого стану та плину металу при багатоперехідному штампуванні поковок пластин із заготовок, які профільовані ОВПП, що дозволило обґрунтувати маловитратні способи виробництва таких поковок і розробити рекомендації щодо вибору технологічних переходів.У першому розділі наведено стан питання отримання профільованих заготовок і проведено аналіз особливостей формозміни металу при деформуванні інструментом різної конфігурації. Аналіз відомостей із формозміни металу при осаджуванні (та одиничних обтисках при протягуванні) інструментом різної конфігурації дозволив обґрунтувати раціональність використання випуклих подовжених (круглих) плит для профілювання заготовок під штампування поковок пластин. У методах рішення завдань формозміни при ОВПП слід враховувати основні фактори, що впливають: відношення радіуса випуклості профільних плит (R) до діаметра заготовки (D0), тобто радіусність (R/D0) плит, ступінь деформації осаджування (?), властивості матеріалу (ss) та відношення висоти (H0) до діаметра вихідної заготовки, швидкість () і температура (t) деформації. Для обчислення e обрано метод визначення відносного зміщеного обєму заготовки, відповідно до якого: , (1) де Vcm - обєм, що вийшов за контури вихідної заготовки з обємом Vзаг. Осаджування мідних (М1) заготовок плоскими плитами (5ХНМ, HRC 40…44, Ra = 6,3) проводили при t = 850 0С.У дисертації виконані нові науково-технічні розробки по розвитку способів попереднього профілювання заготовок осаджуванням випуклими подовженими плитами і методів розрахунку технологічних переходів для вдосконалення процесів гарячого обємного штампування на пресах, на основі яких отримано рішення актуальних завдань економії матеріальних ресурсів і розширення номенклатури штампованих поковок. У результаті аналізу існуючих технологій штампування на КГШП поковок пластин і круглих у плані встановлено, що для штампування поковок типу пластин і пластин із відростками відсутні раціональні способи профілювання заготовок у штампах КГШП, через що штампування ведуть із підвищеним утворенням облою. Обґрунтовано доцільність профілювання заготовок ОВПП у штамповому просторі КГШП під поковки типу пластин, пластин із відростками тощо, в результаті чого відбувається перерозподіл металу, що сприяє кращому заповненню гравюри штампів при кінцевій формозміні та зниженню відходів металу з обрізом. Показано необхідність прогнозування бочкоподібності при попередньому гарячому осаджуванні мідних (М1) заготовок для врахування в технологічних розрахунках штампування поковок тіл обертання. Установлено характер залежностей даних відносних показників від факторів: радіусності випуклих осаджувальних подовжених плит (R/D0 = 0,5-2,5), ступеня деформації осаджування (e = 0,1-0,5), відношення висоти до діаметру заготовки (H0/D0 = 1,0-2,0), швидкості деформації (= 0,02-30 с-1) і температури (t) для заготовок зі сталі 38ХС (t = 1200-800 °С) і свинцю марки ССУ (t=18°С), який служив модельним матеріалом для проведення експерименту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ