Удосконалення технологічного процесу формоутворення заготовки верху взуття - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ФОРМОУТВОРЕННЯ ЗАГОТОВКИ ВЕРХУ ВЗУТТЯВідомо, що формування верху, здійснене на обтяжно-затяжних машинах, не забезпечує при масовому виробництві взуття необхідної якості операцій: не використовується повністю резерв деформаційних властивостей матеріалів, залишається незадовільним розподіл деформацій по площі заготовки, спостерігається розтріскування матеріалу заготовки в носковій частині і складкоутворення в міжкліщових зонах. При виконанні таких технологічних операцій, як затягування та формування деталей верху взуття, невдалий вибір геометричних параметрів колодки та відсутність фрикційної обтяжки призводить до перенапруження одних ділянок і нерівномірності напружень у матеріалі верху. Така невідповідність призводить до неякісного виконання даних технологічних операцій та до нерівномірного зміщення затяжної кромки, що відповідно призводить до додаткових витрат матеріалів та енергії, повязаних з доводочними операціями, а також до зниження продуктивності праці. Крім того, неякісна затяжка верху взуття після формування спричинює погіршення товарного виду взуття, недостатньої формостійкості деталей верху. Новизна результатів полягає в тому, що вперше у взуттєвій галузі: - запропонована гіпотеза про характер взаємодії матеріалу верху з колодкою в процесі фрикційного формування, яка обумовлює вихідні положення для рівномірного розподілу напружень у матеріалі, якісного його формування, забезпечення достатньої формостійкості та здатності приформовуватися до стопи споживача;На основі результатів досліджень М.П.Купріянова показано, що при двоосному розтязі шкіри досягаються кращі показники формостійкості верху взуття і здатності його до приформовування, ніж при одноосному. Достатньо точно оцінити ступінь витяжки матеріалу дозволяє метод нанесення на поверхню заготовки геометричних фігур (наприклад, кіл) з вимірюванням після формування на колодці зміни їхніх розмірів. Порівняння результатів таких досліджень виявило, що одним із ефективних методів формування, які забезпечують двоосний розтяг матеріалу верху, є фрикційна шнурова затяжка. Для спрямування досліджень в ефективному напрямку запропонована гіпотеза про характер взаємодії матеріалу верху з колодкою в процесі фрикційного формування, яка обумовлює вихідні положення для рівномірного розподілу напружень у матеріалі, якісного його формування, забезпечення достатньої формостійкості та здатності приформовуватися до стопи споживача. Математичне моделювання процесу обтікання колодки матеріалом з метою визначення напружень розтягу здійснювалось шляхом розвязку рівнянь механіки суцільного середовища, а саме рівнянь руху та нерозривності: Результати розрахунку свідчать, що на ділянці верхнього канту заготовки напруження і деформації значно менші від відповідних величин на ділянці, що прилягає до затяжної кромки, що в деякій мірі не відповідає практичним результатам.Здійснені теоретичні та експериментальні дослідження з удосконалення технологічного процесу формоутворення верху взуття дозволили уточнити відомі та встановити відсутні режими фрикційної шнурової затяжки заготовки, що сприяло підвищенню формостійкості виробів і здатності приформовуватися до стоп споживачів в початковий період експлуатації; Сформульована і в процесі наступних досліджень підтверджена гіпотеза про імовірний характер взаємодії матеріалу заготовки з колодкою в процесі фрикційної шнурової затяжки, згідно з якою якість верху взуття після завершення його формування повязується з наперед заданими геометричними і силовими параметрами переміщення заготовки по поверхні колодки.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ