Аналіз спеціалізації сільського господарства з метою виявлення факторів її ефективного розвитку. Визначення напрямків розвитку інтеграційних і кооперативних процесів у зерновиробництві. Розробка заходів щодо удосконалення організації реалізації зерна.
При низкой оригинальности работы "Удосконалення та підвищення ефективності спеціалізації господарств зернового напрямку", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукОдним з найважливіших стратегічних напрямів успішного розвитку аграрних підприємств є їх спеціалізація - ефективна форма організації сільського господарства, яка дає можливість зосередити виробництво певних видів продукції на окремих територіях та підприємствах, одержувати завдяки цьому кращі результати господарсько-фінансової діяльності. Забезпечення високоефективного розвитку зернопродуктового підкомплексу відноситься до основних пріоритетів функціонування агропродовольчого сектора економіки держави, і вимагає здійснення системи організаційно-економічних та техніко-технологічних заходів, спрямованих на удосконалення спеціалізації господарств зернового напрямку, кінцевою метою якої є стійке нарощування виробництва зерна, підвищення його якості, створення умов для просування вітчизняної зернопродукції на світовий продовольчий ринок. Вказана мета зумовила необхідність розгляду і вирішення наступних завдань: • дослідити теоретико-прикладні аспекти спеціалізації з метою узагальнення та уточнення поглядів вчених на сутність цієї економічної категорії, а також показники рівня та ефективності спеціалізації у контексті процесу трансформування вітчизняної економіки до ринкових механізмів; • визначити першочергові напрями розвитку інтеграційних і кооперативних процесів у зернопродуктовому підкомплексі досліджуваного регіону, внести конкретні пропозиції по удосконаленню економічних відносин між його субєктами (особливо тих, що торкаються питань формування цін на зерно і продукти його переробки та розподілу надприбутків серед учасників інтегрованих структур); В процесі дослідження використовувалось широке коло економічних методів, серед яких: діалектичний та абстрактно-логічний (в узагальненні теоретичних і методичних засад спеціалізації аграрних формувань); монографічний (при висвітленні позицій вчених щодо теоретичних основ спеціалізації, дослідженні розвитку зерновиробництва, його спеціалізації, досягнень науки і передового досвіду); статистичні групування і кореляційно-регресивний (при вивченні впливу спеціалізації аграрних підприємств та рівня концентрації зерновиробництва на основні показники економічної ефективності виробництва); розрахунково-конструктивний (у процесі розробки бізнес-плану створення млинного комплексу); економіко-математичне моделювання (у процесі вирішення економіко-математичної задачі оптимізації спеціалізації); графічний (при дослідженні динаміки розвитку і структурних змін в зерновиробництві, виявленні впливу факторів на ефективність галузі).У першому розділі “Теоретичні та методичні основи спеціалізації сільськогосподарського виробництва” розглядаються сутність і обєктивна необхідність спеціалізації сільського господарства в умовах ринкової економіки, досліджуються ретроспектива розвитку та фактори поглиблення спеціалізації, методика оцінки її рівня та ефективності. На нашу думку, найбільш прийнятною є запропонована окремими авторами система показників, яка включає: рівень виробництва валової і чистої продукції та прибутку на одиницю площі (сільгоспугідь, оброблюваної землі), витрат живої праці (люд.-год), виробничих фондів (основних та сукупних), поточних виробничих витрат; оплату праці у розрахунку на 1 середньорічного праівника, 1люд.-день (люд.-год.). Другий розділ “Розвиток зерновиробництва та спеціалізації на ньому аграрних формувань Миколаївської області” містить аналіз розвитку та сучасного стану галузі, рівня та ефективності спеціалізації зерновиробництва та аграрної діяльності в цілому. Питома вага Миколаївської області в загальнодержавних площах зернових культур і валовому зборі їх урожаю в 2001-2002 рр. була більшою, ніж в обох попередніх двуріччях, що свідчить про підвищення ролі регіону в розвитку зерновиробництва країни. У третьому розділі “Основні напрями удосконалення та підвищення ефективності спеціалізації аграрних формувань зернового напрямку” висвітлені основні напрями удосконалення спеціалізації господарств і підвищення її ефективності, найбільшу увагу приділено таким з них, як покращення територіального розміщення зерновиробництва та його раціональне сполучення з іншими галузями; оптимізація структури посівів зернових культур; розвиток інтеграційних та кооперативних процесів; підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу підприємств; удосконалення економічних відносин, організації реалізації зерна.Необхідність поглиблення спеціалізації аграрного виробництва в особливій мірі стосується зерновиробничих формувань, проте загальний рівень спеціалізації господарств зернового напрямку неповинен бути надмірно великим. При встановленні раціональної спеціалізації зерновиробництва перш за все необхідно визначити співвідношення між групами і видами зернових культур, а потім - і між сортами кожної з них. У складі зернових культур Миколаївщини переважають колосові, водночас скорочуються площі і валові збори кукурудзи та зернобобових культур.
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы