Удосконалення способів провідникового та комбінованого знеболення при операціях у хворих з одонтогенними запальними процесами в нижній третині обличчя та шиї - Автореферат

«ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ»Удосконалення способів провідникового та комбінованого знеболення при операціях у хворих з одонтогенними запальними процесами в нижній третині обличчя та шиї (експериментально-клінічне дослідження). Аналіз результатів клініко-лабораторних методів дослідження показав, що оптимізовані методики знеболення із використанням провідникових блокад не поступається в ефективності загальному знеболенню у хворих за ASA І. А застосування НПЗП у схемі премедикації дозволяє збільшити тривалість безболісного періоду після операції. А метод комбінованого знеболення (на фоні премедикації, провідникових блокад і інтраопераційної седації) забезпечує адекватність анестезії на всіх етапах оперативного втручання та достатню аналгезію в післяопераційному періоді, швидке відновлення свідомості та мінімізує розвиток побічних наслідків. При топографо-анатомическом исследовании нижнеальвеолярного нерва было установлено, что науровне нижнечелюстной вырезки он делает изгиб, при этом размещается практически перпендикулярно к ветви нижней челюсти, После чего подостром углом к ветви нижней челюсти нерв проходит между крыловидно-нижнечелюстной связкой и веткой нижней челюсти возле torus mandibulae и входит в нижнечелюстное отверстие.Лікування хворих з одонтогенними запальними процесами обличчя та шиї продовжує залишатись актуальною проблемою в звязку з ростом числа випадків. Але наявність гнійно-некротичного процесу на шиї значно ускладнює проведення трахеостомії і, крім того, трахеостомічний отвір може сприяти подальшому розповсюдженню гною на шию і в середостіння (Сипачев А.С., Федоров А.Н., 2003). Також при проведенні цих методик в нижній третині обличчя та верхній третині шиї не повністю враховуються анастомози нервів. В звязку з цим розробка методів комбінованого знеболення при операціях в ділянці обличчя та шиї, що полягає в удосконаленні або розробці техніки провідникового знеболення сучасними анестетиками, застосуванні нервстимулюючих пристроїв в поєднанні з оптимальною премедикацією та внутрішньовенною седацією є актуальною проблемою щелепно-лицевої хірургії. Розробити метод провідникового знеболення нижньої третини обличчя та верхньої третини шиї і оптимальної схеми премедикації для виключення усіх компонентів болю у хворих з гнійно-запальними процесами щелепно-лицевої ділянки та за ASA І.Хворі були розподілені на 2 групи, які в свою чергу мали дві контрольні та три дослідні (основні) підгрупи. В першу групу входили 62 хворих з І класом операційно-анестезіологічного ризику за ASA. Оперативне втручання у хворих цієї групи виконували під запатентованим нами комбінованим знеболенням (Патент України № 46707) на основі провідникових блокад та запропонованої схеми премедикації, яка підсилювалась внутрішньовенною седацією 5 % розчином кетаміну дозою 0,3-0,7 мг/кг ваги тіла. Для оцінки операційного ризику використовували класифікацію обєктивного статусу хворого, яку запропоновано Американською асоціацією анестезіологів (ASA), а також запропоновані нами клінічні критерії, які характерні для складної інкубації для хворих з щелепно-лицевою патологією: тест Mallampaty, індекс маси тіла, обмежене відкривання роту, стать, вік. На другому етапі - після введення анестетика тваринам поріг подразнення також збільшувався в усіх групах, так в другій і третій групі він на третій хвилині після анестезії був приблизно однаковий (1,8±0,05) та (1,7±0,04) МА, а в першій групі він дещо відрізняється і складає (2,34±0,06) МА.В дисертації наведено обґрунтування та практичне вирішення актуального завдання - проведення безпечного, безболісного оперативного втручання та лікування хворих з обмеженими можливостями інтубації при гнійно-запальних процесах нижньої третини обличчя та верхньої третини шиї, шляхом розробки та удосконалення методів провідникового та комбінованого знеболення цієї області. При топографо-анатомічному дослідженні виявлено, що нижньощелепний нерв має вигин довжиною від 0,7 до 0,9 см (0,76±0,07) см на рівні вирізки нижньої щелепи, а діапазон довжини напрямку проведення голки при блокаді язикоглоткового нерву від кута нижньої щелепи до передньої піднебінної дужки коливається в межах від 3,5 до 6,0 см (4,05±0,32), що необхідно враховувати при проведенні провідникових анестезій у овального отвір та кореня язика. В експерименті на тваринах виявлено, що застосування низьких концентрацій анестетика (артикаін) в дозі 10 мг/мл (при силі струму 2,10±0,07 МА на жабах; 2,140±0,052 МА на кроликах); в дозі 20 мг/мл при силі струму (при силі струму 2,20±0,07 МА на жабах; 2,220±0,055 МА на кроликах) забезпечують задовільний за тривалістю та ступенем анестезії ефект через 5 хвилин, а в порівнянні з концентрацією 40 мг/мл (при силі струму 2,20±0,07 МА на жабах; 2,340±0,067 МА на кроликах), ознаки анестезії спостерігаються вже через 3 хвилини (р>0,05).

2. Основний зміст