Удосконалення способів обробки ран фіброзної капсули важкодоступної зони ока - Автореферат

Міністерство охорони здоровя України Київська медична академія післядипломної освіти ім.Робота виконана на кафедрі очних хвороб факультету післядипломної освіти Донецького державного медичного університету ім. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Сухіна Людмила Олексіївна, Донецький державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри очних хвороб. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Венгер Галина Юхимівна, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри очних хвороб. доктор медичних наук, старший науковий співробітник Чуднявцева Наталія Олександрівна, Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. Захист відбудеться “7” квітня 2006г. о 12?? годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.613.05 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім.Для збереження очного яблука й здобуття більш високого зору не втрачає своєї актуальності проблема забезпечення повноцінної регенерації ушкоджених оболонок, що може бути досягнута тільки при якісній первинній хірургічній обробці (ПХО) рани з дотриманням основних принципів, що полягають у мінімальній травматизації тканин ока, іммобілізації оболонок, повному анатомічному відновленні капсули ока (Эль-Жухар Висан Хабиб, 2001). Наявні традиційні інструментальні способи обробки ран, застосовані щодо переднього відрізка, мало прийнятні при обробці ран, що локалізуються у важкодоступній зоні ока, тому що призводять до ускладнень, таких як травматизація внутрішніх оболонок, додаткова втрата скловидного тіла, відшарування внутрішніх оболонок, розростання сполучної тканини у вигляді плівок і тяжів на внутрішніх оболонках і в скловидному тілі, фібринозно-пластичний іридоцикліт і субатрофія ока (Войно-Ясенецкий В.В., 1979). Спираючись на викладене, перспективними питаннями в лікуванні проникаючих поранень склери, що локалізуються у важкодоступній для ПХО зоні ока, є: розробка інструментальних способів первинної хірургічної обробки ран, що забезпечують надійну герметизацію і малу травматизацію тканин; удосконалення заходів при ПХО, спрямованих на ослаблення тракційного синдрому і профілактику відшарування внутрішніх оболонок; а також само консервативне лікування з застосуванням імунокоректорів. Вивчити в експерименті гістоморфологічні зміни при пораненнях склери, що локалізуються в важкодоступній для ПХО зоні, в залежності від способу обробки рани та методики екстрасклерального пломбування. Розроблені і вперше застосовані нові інструментальні способи оброблення ран склери, локалізованих у важкодоступній для ПХО зоні ока, що забезпечують малу травматизацію і надійну фіксацію ран: новий голкотримач для накладення склеральних швів у важкодоступній зоні ока (Деклараційний патент України №40314А від 16.07.2001.р.), новий інструмент для накладення скобкових швів на склеру у важкодоступній зоні ока (Деклараційний патент України №40315А від 16.07.2001.р.), удосконалений спосіб локального екстрасклерального пломбування при хірургічному лікуванні великих проникаючих поранень склери, що локалізуються у важкодоступній зоні ока, з урахуванням втрати обєму скловидного тіла і розміру рани (Деклараційний патент України №6608 від 16.05.2005.р.).Для порівняльної ефективності ПХО рани склери за екватором ока з використанням запропонованого нами голкотримача і традиційного інструмента були проведені експерименти на двох групах кролів: ПХО рани з використанням традиційного інструменту (1 група - 6 кролів, 6 очей); ПХО рани з використанням запропонованого голкотримача (2 група - 6 кролів, 6 очей). Для визначення реакції тканин ока (3 група) на танталову скобу був проведений експеримент на 6 кролях (6 очей), що полягав у накладенні на рану склери скобкових швів. Порівняльна ефективність вивчена в чотирьох групах тварин по 6 кролів (6 очей) у кожній групі: ПХО рани з використанням запропонованого голкотримача екстрасклеральне локальне пломбування на рані за традиційною методикою (4 група); ПХО рани з використанням запропонованого голкотримача екстрасклеральне локальне пломбування на рані за запропонованою нами методикою (5 група); ПХО рани з використанням запропонованого голкотримача кругове екстрасклеральне пломбування (6 група); ПХО рани з використанням запропонованого голкотримача комбінація кругового екстрасклерального пломбування і екстрасклерального локального пломбування на рані з урахуванням запропонованого способу розрахунку пломби (7 група). Хворі були розподілені на дві групи: основна - 71 хворий (71 око) і контрольна - 77 хворих (77 очей).

Основний зміст роботи