Удосконалення системи культивування, зберігання та параметрів контролювання виробничих штамів (Pasteurella, Salmonella, Listeria) - Автореферат

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК «ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ» АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наукНауковий керівник: доктор ветеринарних наук, старший науковий співробітник Ушкалов Валерій Олександрович, Державний науково-контрольний інститут біотехнології і штамів мікроорганізмів, директор Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор, член-кореспондент УААН Завгородній Андрій Іванович, Національний науковий центр «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини», заступник директора з впровадження наукових розробок, завідувач лабораторії вивчення туберкульозу; Захист відбудеться «12 » листопада 2008 р. о 900 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.359.01 у Національному науковому центрі «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» за адресою: 61023, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» за адресою: 61023, м.В Україні комісійну оцінку, державну реєстрацію, підтримання та забезпечення підприємств біологічної промисловості штамами мікроорганізмів для виробництва та контролю якості ветеринарних імунобіологічних препаратів здійснює Національний центр штамів мікроорганізмів (НЦШМ) Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів (ДНКІБШМ). Крім того, відомо, що ліофілізація та довгострокове зберігання в ліофільному стані призводить до деяких змін у біологічних характеристиках штамів мікроорганізмів, що може негативно впливати на якість кінцевого продукту виробництва, зокрема засобів захисту тварин (Аганина Л. А., 1974, Чернецкий Ю. П., 1980). Перед нами стояло завдання встановити відповідність властивостей штамів паспортним характеристикам на основі вивчення індивідуальних біологічних властивостей кожного штаму за культурально-морфологічними, біохімічними, патогенними властивостями, визначити чутливість до антибіотиків, підібрати оптимальні середовища для їх культивування, визначити вплив ліофілізації та довгострокового зберігання на біологічні властивості та активність культур. Дисертаційну роботу виконано згідно з планом науково-дослідних робіт Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів «Підтримання штамів мікроорганізмів у Національному Центрі штамів мікроорганізмів України» (№ 0197U004847 у 1997 р., № 0198U001204 у 1998 р., № 0199U000006 у 1999 р., № 0100U000261 у 2000-2004 рр.), «Удосконалення системи оцінки штамів мікроорганізмів і якості виготовлених з них біопрепаратів» (№ 0197U004846 у 1997 р., № 0198U001202 у 1998 р., № 0199U000007 у 1999 р., № 0100U000261 у 2000 р.), «Розробити методи підтримання та збереження у високоактивному стані колекційних культур мікроорганізмів (бактерій, вірусів, грибів), що знаходяться в установах ветеринарної медицини України з наступним впровадженням їх при промисловому виготовленні біопрепаратів» (№ 0101U000542 у 2001-2004 рр.), «Колекція патогенних для тварин штамів мікроорганізмів Національного центру штамів мікроорганізмів Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів» (№ 0106U005235 у 2006 р.). На підставі результатів вивчення біологічних властивостей виробничих штамів Pasteurella, Salmonella, Listeria отримані нові дані стосовно способів підтримання мікроорганізмів у високоактивному стані, а саме: · Експериментально обґрунтовано доцільність застосування збагачених поживних середовищ з метою відновлення біологічних властивостей бактерій (культурально-морфологічних, біохімічних, антигенних, патогенних, антибіотикорезистентності), що тривалий час зберігались у ліофільному стані, використання яких, порівняно з середовищами МПБ, Хотінгера, забезпечує повне відновлення вихідних біологічних властивостей.Результати проведених досліджень показали, що середній показник КУО/см3 для 19 штамів P. multocida до ліофілізації у 2005 р. становив 1,3?109, після ліофілізації - 1,1?109; у культур, ліофілізованих у 1995 р., до ліофілізації - 1,32?109, після ліофілізації - 0,98?109. У результаті дослідження ліофілізованих у 1995 і 2005 рр. культур було встановлено, що ліофілізація пригнічує функціонування ферментних систем пастерел, що проявляється в зниженні рівня ферментації на 50-75 % (на 2-3 хрести) глюкози, маніту, сорбіту, цукрози, тобто тих сахарів, які штами P. multocida утилізують впродовж перших 18-48 годин культивування; втраті здатності розкладати рамнозу, манозу, інозит, дульцит, ксилозу, які утилізуються через 48-72 годин культивування штамів. Після 3-х відновлювальних пасажів на середовищах МПБ та Хотінгера ліофілізовані у 1995 та 2005 рр.