Удосконалення системи епідеміологічного нагляду за кором на етапі елімінації даної інфекції - Автореферат

Удосконалення системи епідеміологічного нагляду за кором на етапі елімінації даної інфекціїВнаслідок виконання положень Розширеної програми імунізації (РПІ) ВООЗ у світі рівень охоплення щепленнями проти кору на 1990 р. досяг 80%. Це обумовлює необхідність розробки чіткої системи діагностики і реєстрації, аналізу особливостей розповсюдження та чинників, що впливають на епідемічний процес, тобто - ефективного епідеміологічного нагляду (ЕН) за кором. Клінічна діагностика випадків кору (організмений рівень ЕН) потребує врахування тяжкості перебігу та щепного анамнезу захворілих, обовзкового лабораторного підтвердження методом ІФА-IGM, яке в Україні знаходиться на початковому етапі впровадження [ВОЗ, Женева, 1999; Айдиралієва Ч., 2005]. Все вищевикладене свідчить про те, що діюча система епідеміологічного нагляду за кором потребує удосконалення на всіх рівнях його проведення, особливо враховуючи нове завдання, сформульоване ЄРБ ВООЗ щодо одночасної елімінації кору і краснухи [ВОЗ, Копенгаген, 2005]. Аналіз захворюваності на кір та імунологічної структури до вірусу кору населення Донецької області дозволив виділити групи ризику щодо ураженості кором в сучасних умовах та запропонувати проведення додаткової позапланової імунізації контингентів віком від 15 до 29 років, які не мають двох щеплень проти кору, документально підтверджених свідоцтв про щеплення і не хворіли на кір, що було відображено у Постанові головного державного санітарного лікаря Донецької області від 07.04.2006 р.На основі результатів проведеного визначення ефективності діючої системи ЕН за кором на популяційному рівні (аналіз багаторічної та річної динаміки захворюваності, її територіального розподілу серед окремих вікових та соціальних груп, вивчення стану щепленості, ефективності вакцинопрофілактики, стану популяційного протикорового імунітету та факторів, що на нього впливають) і на організменому рівні (аналіз клінічного перебігу кору з урахуванням щепного анамнезу, аналіз стану лабораторної діагностики кору) було запропоновано шляхи удосконалення ЕН за кором. Підставою для такої періодизації та вибору Донецької області в якості моделі опрацювання шляхів оптимізації ЕН за кором слугувало запровадження у 1987 р. в Україні протикорової ревакцинації та масове використання, починаючи з 2000 р., для планових щеплень в Донбасі інноваційних (комбінованих) вакцин, запровадження з 2003 р. нового методу лабораторної діагностики кору (ІФА-IGM) з наданням вірусологічній лабораторії Донецької ОБЛСЕС регіонального статусу для проведення цих досліджень, проведення додаткової позапланової протикорової імунізації серонегативних осіб, виявлених за результатами імуномоніторингу. Епідеміологічний нагляд за кором на популяційному рівні включає ретроспективний епідеміологічний аналіз захворюваності на кір, який був нами проведений у Донецькій області за два періоди. Домінувала захворюваність серед підлітків 15-19 років та молоді 20-29 років, інтенсивні показники яких у 3,2 і 2,7 рази відповідно перевищували захворюваність всього населення (p <0,05). Для захворілих на кір у віці 3-4 роки та 7-9 років, тобто в найближчий термін після імунізації ЖКВ, показники епідеміологічної ефективності були вищими порівняно з іншими віковими групами.На підставі вивчення та узагальнення основних характеристик епідемічного процесу корової інфекції вирішено нове науково-практичне завдання, що полягає в оцінці ефективності діючої системи епідеміологічного нагляду за кором на організменому і популяційному рівнях та визначенні шляхів її удосконалення. За результатами багатофакторного аналізу епідемічного процесу кору у Донецькій області встановлено, що довготривале охоплення щепленнями 91,6-99,6% дітей декретованого віку, а також проведення з 1997 р. додаткової імунізації осіб 9-17 років сприяло зниженню захворюваності до спорадичного рівня (0,02-0,94 на 100 тис. нас. у 2000-2005 рр.), нівелюванню сезонності, змінам вікового і соціального розподілу, що підтверджує вакцинокерованість кору та можливість його елімінації в майбутньому. На теперішній час виявлено ознаки, на підставі яких прогнозується ймовірність епідемічного неблагополуччя з кору найближчим часом: відсутність природного «проепідемічування» у роки спорадичної захворюваності, погіршення популяційного імунітету (17,4% серонегативних у 2004 р.), зниження штучного імунітету у віддаленому післявакцинальному періоді. У щеплених породілей на сучасному етапі порівняно з такими 20 років тому встановлено зниження напруженості імунітету проти кору в 1,7 рази (p <0,05).

Основний зміст роботи