Удосконалення процесів миття автомобілів із забезпеченням екологічної безпеки та раціонального використання водних ресурсів - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Удосконалення процесів миття автомобілів із забезпеченням екологічної безпеки та раціонального використання водних ресурсів Робота виконана в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» Міністерства освіти і науки УкраїниДля досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання: - провести аналіз існуючих методів очищення і споруд по видаленню забруднень зі стічних вод (СВ), що утворюються у процесі миття автомобілів; провести моніторинг кількості автомобілів, автомийок і кількості прісної води, яка споживається цими мийками на приготування МР, по регіонах України; визначити склад основних забруднюючих домішок у МР, що утворюються в процесі миття автомобілів, з використанням досліджуваних вітчизняних СПАР: натрієвої солі вторинних С10-С18 алкілсульфатів, Лабоміду-101, Синтаміду-5, натрієвої солі вторинних С10-С18 алкілсульфатів 12 % моноетаноламіну, солі триетаноламіну, та дати їм токсикологічну оцінку; провести експериментальні дослідження процесу очищення відпрацьованих МР методами відстоювання, фільтрування, пінної флотації, електрокоагуляції та вивчити вплив фізико-хімічних параметрів на процес очищення МР після миття автомобілів; Стан очищення МР після миття автомобілів визначено порівняльним аналізом; кількість автомобілів, автомийок і споживаної ними прісної води - моніторингом регіонів України; органолептичні показники МР (запах, колір і т.д.) - фізичними методами; токсичність - біологічним методом за допомогою біотестування на ракоподібних (дафніях - Daphnia magna Straus); концентрацію грубодисперсних домішок - ваговим методом; дисперсність МР - мікроскопічним методом; концентрацію НП - методом колоночної хроматографії з ваговим закінченням; водневий показник PH розчинів - електрометричним методом; концентрацію СПАР - фотоколориметричним методом.У відпрацьованих МР після миття автомобілів присутні ЗР, НП, СПАР та інші забруднення, кількість і склад яких залежать від технічного стану автомобіля, стану доріг, погодних умов і т.д. Для очищення МР після миття автомобілів були використані фізичні методи очищення - відстоювання і фільтрування, а також фізико-хімічні методи - пінна флотація і електрокоагуляція, які найширше розповсюджені і відносно легко реалізовані. У четвертому розділі наведено результати експериментальних досліджень впливу СПАР на склад забруднень у відпрацьованих МР; способи очищення відпрацьованих МР методами відстоювання, фільтрування, пінної флотації і електрокоагуляції, а також розподілу забруднень у МР за дисперсністю та впливом РН розчинів на очищення методом пінної флотації. 2 видно, що вивчені СПАР, при однаковій кількості забруднюючих речовин у початкових розчинах, по-різному впливають на розподіл мінеральних домішок у відпрацьованих МР, сприяють накопиченню розчинених домішок сповільнюють процес їх осадження, а на процес вилучення грубодисних домішок вони справляють неоднакові стимулюючі впливи. забруднення миючий розчин автомобіль Результати експериментальних досліджень щодо впливу досліджуваних СПАР на зміну концентрації НП у відпрацьованих МР, залишкову концентрацію СПАР у цих розчинах і значення їх величини РН наведено у табл.Установлено, що застосування для миття СПАР приводить до істотних змін складу і властивостей стічних вод, а також до зниження ефективності роботи очисних споруд, що погіршує стан водних обєктів усіх регіонів України. Вперше проведений моніторинг миючих розчинів після миття автомобілів по регіонах України показав, що 2800 автомийок країни тільки для приготування розчинів щорічно споживають 7300 тис. м3 прісної води, які після їх використання скидаються у довкілля без очищення або з очищенням, що не досягає рівня вимог, які ставляться до СВ, що скидаються у міську каналізацію. Найбільш забрудненим регіоном від таких миючих розчинів є Київська область, де зосереджено 590 автомийок, які використовують щорічно 1500 тис. м3 цих розчинів. Визначено склад основних забруднюючих домішок, що утворюються при митті автомобілів, і на його основі досліджено пять розчинів, які включають вітчизняні СПАР: натрієву сіль вторинних С10-С18 алкілсульфатів, Лабомід-101, Синтамід-5, натрієву сіль вторинних С10-С18 алкілсульфатів 12 % моноетаноламіну, сіль триетаноламіну. Установлено, що вивчені СПАР справляють неоднакові стимулюючі дії на процес вилучення грубодисперсних домішок з відпрацьованих розчинів і неоднорідно, від 180,4 до 55,4 мг/дм3, знижують концентрацію нафтопродуктів у цих розчинах.А Букатенко // Вестник Харьковского государственного политехнического университета. Здобувачем здійснено аналіз складів миючих засобів для миття автомобілів. Букатенко // Вестник Харьковского государственного политехнического университета. Букатенко // Науковий вісник будівництва. Букатенко // Вестник Национального технического университета «ХПИ».

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ПУБЛІКАЦІЯХ