Удосконалення організації медичної допомоги віл-інфікованим і хворим на СНІД та обґрунтування профілактичних заходів - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. Удосконалення організації медичної допомоги віл-інфікованим і хворим на снід та обгрунтування профілактичних заходів Науковий керівник: Доктор медичних наук, професор Слабкий Геннадій Олексійович, Український інститут громадського здоровя, заступник директора з наукової роботи інфекція снід хворий профілактика Офіційні опоненти: Доктор медичних наук, професор Шкіряк-Нижник Зореслава Антонівна, Національна медична академія післядипломної освіти ім.Епідемічний процес із розповсюдження ВІЛ-інфекції характеризується початком виходу ВІЛ із групи інєкційних споживачів наркотиків у широкі верстви населення, про що свідчить тенденція до збільшення статевого шляху передачі (на 32,1% за 5 років) [Щербинська А.М., Герасименко Т.В., 2001]. Спеціальна сесія Генеральної Асамблеї ООН із ВІЛ/СНІД прийняла рішення до 2003 року впровадити в усіх країнах стратегії, політику та програми виявлення та вивчення факторів, що обумовлюють уразливість окремих осіб до ВІЛ-інфекції [ООН, 2001]. Дві із ключових функцій Обєднаної програми Організації ООН із ВІЛ/СНІД включають моніторинг епідемії та розробку стратегічної інформації, необхідної для управління заходами з боротьби з ВІЛ/СНІД. Відсутні також наукові роботи, в яких відображено виконання на регіональному рівні заходів “Декларації відданості справі боротьби з ВІЛ/СНІД”, показники моніторингу якої розроблені ООН. Практичне значення дослідження полягає в тому, що за його результатами розроблена та впроваджена організаційно-функціональна модель надання медичної допомоги з ВІЛ/СНІД на рівні великого промислового міста та області, що сприяло удосконаленню медико-профілактичної роботи з ВІЛ/СНІД серед населення, розробці програми тематичного удосконалення лікарів з питань ВІЛ/СНІД.Дослідженню передувало вивчення досвіду економічно розвинених країн, країн із різним рівнем розповсюдженості ВІЛ, в тому числі країн СНД та України, зокрема з питань організації епідеміологічного нагляду за ВІЛ-інфекцією, прогнозування її розвитку та запобігання розповсюдження. Джерела інформації, які використовувались у дослідженні: офіційні звітно-облікові документи (форми щомісячних звітів, затверджених Наказом ОБЛУЗО та ОБЛСЕС № 249/126-0 від 18.08.03 р.), історії хвороб хворих на захворювання, що передаються статевим шляхом шкіряно-венерологічних диспансерів області, амбулаторні медичні карти хворих на ВІЛ/СНІД, історії пологів, карти викопіювання з медичних та статистичних документів, спеціальні анкети, розроблені для кожного конкретного дослідження, всього 9 видів анкет. “Декларації відданості справі боротьби з ВІЛ/СНІД” проводилося за 9 модулями, що визначені “Керівними принципами з розробки ключових показників з моніторингу виконання Декларації відданості справі боротьби з ВІЛ/СНІД”. Аналіз епідемічної ситуації з ВІЛ/СНІД у Донецькій області у динаміці за 1987-2003 рр. показав, що у період 1987 - 1995 рр. рівень захворюваності на ВІЛ складав 1,62±0,19 на 100 тис. населення. Незалежно від коливань кількості вперше зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції в області спостерігається неухильне зростання кількості осіб, померлих від ВІЛ/СНІД (від 1 особи у 1989 р. до 632 у 2003 р.), при цьому рівень ВІЛ-інфікування населення в різних адміністративно-територіальних одиницях області має достовірні відмінності.Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням на підставі вивчення особливостей розповсюдження ВІЛ-інфекції в промисловому регіоні; виконання заходів протидії епідемії ВІЛ/СНІД та оцінки доступності та якості медичної допомоги встановлено неадекватність наявних організаційних форм надання медичної допомоги, що потребувало наукового обґрунтування та розробки якісно нової моделі надання медичної допомоги з ВІЛ/СНІД. Отримані результати стали підставою обґрунтування удосконаленої організаційно-функціональної моделі медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД та профілактичної роботи, скерованої на попередження розповсюдження ВІЛ/СНІД, що дозволило, зберігаючи певні елементи існуючої системи спеціалізованої допомоги, ввести до неї і функціонально поєднати між собою як нові структури, так і їх нові функції: на першому рівні - дільничні лікарні, лікарські амбулаторії, амбулаторії сімейних лікарів з визначенням функцій щодо медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та профілактики розповсюдження ВІЛ-інфекції з залученням до профілактичної роботи вчителів загальноосвітніх шкіл, підприємств і установ різних форм власності; на другому рівні - спеціалізованих закладів медико-соціальної допомоги хворим на СНІД в термінальних стадіях та спеціалізованого будинку дитини і на кожному рівні - недержавні організації. У навчальних закладах I-IV рівнів акредитації забезпечити підготовку кадрів для надання медичної допомоги з ВІЛ/СНІД. Встановлено неухильне зростання рівня вперше зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції з 1,62±0,19 на 100 тис. населення у 1995 р., до 57,06±1,10 на 100 тис.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ