Удосконалення методів селекції самиць української м’ясної породи великої рогатої худоби - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Удосконалення методів селекції самиць української мясної породи великої рогатої худоби Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор Угнівенко Анатолій Миколайович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри технології виробництва молока та яловичиниТак, добір корів за живою масою фактично не приводить до поліпшення інших ознак, які суттєво впливають на собівартість приросту живої маси тварин (Черекаев А.В., 1973). Використання у селекції первісток мясних порід ознак, визначених на підставі встановлених кореляційних звязків між ними, їх успадковуваності, повторюваності і економічного значення, зумовлює поліпшення племінної цінності тварин, забезпечує збільшення та здешевлення виробництва яловичини, що є актуальним для розвитку мясного скотарства в Україні. Дисертаційна робота включає дослідження, передбачені планами науково-дослідних робіт кафедри технології виробництва молока та яловичини Національного аграрного університету за замовленням Кабінету Міністрів України “Розробити інформаційні системи в селекції мясної худоби” (номер державної реєстрації 0102U006201 від 31.10.2002 р.). Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше обґрунтовано доцільність використання селекційних індексів, які включають вік отелення нетелей, живу масу та молочність і збереженість до відлучення потомків первісток для оцінки самиць української мясної породи за власною продуктивністю, а бугаїв - за якістю потомства. Набуло подальшого розвитку положення, що збільшення живої маси ремонтних телиць у віці 210 днів і 18 місяців вище середнього рівня призводить до зменшення віку отелення нетелей, підвищення молочності первісток та зменшення тривалості продуктивного використання корів.Жива маса телиць у віці від 3 до 18 місяців має негативні коефіцієнти кореляції (r= - 0,152 - - 0,276) з віком отелення нетелей і позитивні - з молочністю первісток (r = 0,150 - 0,229) (табл. Аналіз віку отелень нетелей залежно від вагового росту телиць свідчить, що він зменшується порівняно з середніми величинами у групах при їх живій масі більшій 240 кг у віці 210 днів та 385 кг - у 18 місяців. корова генотип селекція Тривалість продуктивного використання корів зменшується порівняно з середніми величинами для стада з підвищенням живої маси телиць у віці 210 днів понад 265 кг, а у 18 місяців - понад 403 кг. Підвищення показника живої маси телиць у віці 210 днів понад 10% середньої величини для групи посилює негативний звязок між молочністю і відтворною здатністю первісток (рис. Встановлено, що найвища загальна молочність була у корів, які у віці 210 днів мали живу масу 197-265 кг, а у 18 місяців - 353-403 кг (рис.Обґрунтована доцільність добору самиць української мясної породи великої рогатої худоби за двома селекційними індексами, що включають живу масу телиць у віці 210 днів і 18 місяців та вік отелення нетелей, живу масу на другому місяці лактації, молочність і збереженість приплоду первісток до відлучення. Вік отелення нетелей має позитивну генетичну кореляцію (rg = 0,492) з живою масою дочок у віці 5 років та негативну - зі збереженістю потомків до відлучення (rg =-0,215) і молочністю (rg =-0,150) первісток. Жива маса повновікових корів не може слугувати основною ознакою їх добору, оскільки негативно корелює з їх відтворною здатністю. Жива маса ремонтних телиць у віці 210 днів у межах 197-265 кг, а у 18 місяців - 353-403 кг сприяє підвищенню загальної молочності корів порівняно з середньою величиною для стада.