Удосконалення методів профілактики післяродових гнійно-септичних захворювань у породіль з ускладненим перебігом вагітності (пізні гестози, залізодефіцитна анемія) - Автореферат

Міністерство охорони здоровя УкраїниЗапропоновано метод профілактики (операція видалення децидуальної оболонки в ранньому післяродовому періоді) та ранньої діагностики післяродових гнійно-септичних ускладнень у породілей з ускладненим перебігом вагітності. Показано, що внаслідок застосування вищевказаного методу профілактики післяродовий період у обстежених породіль протікав без ускладнень, швидше зникали симптоми прееклампсії, скорочувався термін перебування породіль у стаціонарі. На основании клинико-статистического анализа обследованных 207 беременных женщин, а также патоморфологических, гисто и лектиногистохимических, электронномикроскопических методов исследования децидуальной оболочки и плаценты, установлены патогенетические факторы риска возникновения послеродовых гнойно-септических заболеваний у рожениц с поздними гестозами и железодефицитной анемией (ЖДА) как: перенесенные гинекологические заболевания до беременности, слабость родовой деятельности, преждевременное излияние околоплодных вод, дефекты плодных оболочек и плаценты. Патоморфологически на фоне плацентарной недостаточности, которая сопровождалась наличием инфарктов разной давности и петрификатов, десквамацией микроворсинок синцитиотрофобласта, утолщением и разрушением базальной мембраны синцитиотрофобласта, образованием тромбоцитарно-эритроцитарных сладжей в просветах фетальных гемокапилляров и межворсинчастом пространстве, обусловленных гиперсиализацией поверхности эритроцитов; массивными отложениями фибриноидной субстанции на базальной и хориальной пластинке и в межворсинчастом пространстве, признаками проявления локального ДВС-синдрома, особенно у рожениц с преэклампсией; облитерацией просвета отдельных сосудов стволовых ворсин, с одновременным компенсаторным ангиоматозом терминальных ворсин; модификацией химического состава гликоконьюгатов структур плацентарного барьера. Предложен метод профилактики (удаление гиперплазированной децидуальной оболочки полости матки в раннем послеродовом периоде) и ранней диагностики послеродовых гнойно-септических заболеваний у рожениц с осложненным течением беременности (преэклампсия и ЖДА).Відомо, що профілактика та терапія гнійно-запальних захворювань у післяродовому періоді нерідко повязані з великими труднощами саме у звязку з зниженою імунологічною резистентністю у породілей, високою стійкістю мікроорганізмів до антибіотиків, що може зумовити розвиток полірезистентних госпітальних штамів мікробів та зміну нормальної мікрофлори у породілей А.В.Бойчук, 1997, С.І.Галау,1995, А.Г.Коломійцева та співавт., 1996, Clark D.A., 1994. Порівняти особливість перебігу післяродового періоду у породілей з ускладненим перебігом вагітності (прееклампсія, ЗДАВ) у яких не проводились профілактично-лікувальні заходи щодо виникнення післяродових гнійно-септичних захворювань, із такими у яких проводилось профілактично-лікувальне видалення децидуальної оболонки порожнини матки в ранньому післяродовому періоді. Встановити особливості морфології децидуальної оболонки та плаценти у породілей з фізіологічним та ускладненим перебігом вагітності (прееклампсія, ЗДАВ), для підтвердження доцільності застосування запропонованого методу профілактики післяродових ускладнень. На підставі аналізу одержаних результатів, розробити практичні рекомендації щодо запропонованого нами методу профілактики післяродових гнійно-септичних захворювань у породілей з ускладненим перебігом вагітності (прееклампсія, ЗДАВ). Для встановлення структурних особливостей морфології децидуальної оболонки і плаценти у породілей з фізіологічним та ускладненим перебігом вагітності (пізні гестози та ЗДАВ) застосовували патоморфологічні, електронномікроскопічні та гістохімічні методи дослідження. післяродовий вагітність децидуальний маткаРетроспективний аналіз історій родів у породілей з ускладненим перебігом вагітності (пізні гестози, залізодефіцитна анемія) показав, що у 20,0% породілей із залізодефіцитною анемією і у 18,0% із прееклампсією, післяродовий період ускладнився субфебрильною температурою, субінволюцією матки, ендометритом. Відповідно до мети та завдань, поставлених у дисертаційній роботі нами обстежені 207 вагітних серед яких було 85 (I і ІІ групи) із прееклампсією легкого, середнього і важкого ступенів віком від 17 до 37 років; 96 (ІІІ і IV група) із залізодефіцитною анемією вагітних (ЗДАВ) легкого, середнього і важкого ступенів віком від 17 до 40 років при терміні вагітності 36-40 тижнів; і 26 жінок з фізіологічним перебігом вагітності. При обстеженні вагітних і аналізі історій родів у спеціально розроблені аналітичні карти був внесений перелік даних про соціальні, професійні фактори, характеристики менструальної, генеративної функції жіночого організму, перенесені захворювання, перебіг вагітності, родів та післяродового періоду, стан плода та новонародженого.

Основний зміст роботи