Удосконалення методів діагностики та терапії хламідіозу великої рогатої худоби в ЗАТ "Нива-плюс" Ічнянського району Чернігівської області - Дипломная работа
Аналіз розповсюдження, перебігу, симптоматики, патоморфологічних і гістоморфологічних змін урогенітального хламідіозу великої рогатої худоби. Удосконалення методів лікування хворих тварин та розробка науково обґрунтованої системи профілактичних заходів.
При низкой оригинальности работы "Удосконалення методів діагностики та терапії хламідіозу великої рогатої худоби в ЗАТ "Нива-плюс" Ічнянського району Чернігівської області", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ДИПЛОМНА РОБОТА на тему: Удосконалення методів діагностики та терапії хламідіозу великої рогатої худоби в ЗАТ «Нива-плюс» Ічнянського району Чернігівської області Зміст 1. Власні дослідження 3.1 Матеріали і методи дослідження 3.2 Характеристика господарства 3.3 Результати власних досліджень 3.4 Обговорення результатів власних досліджень 3.5 Розрахунок економічної ефективності 4. Охорона праці 5. Вступ Серед чисельної інфекційної патології людей і тварин велику питому вагу займають антропозоонозні і зоонозні хламідійні інфекції, які є серйозною медико-ветеринарною проблемою. Хламідіози - це група контагіозних захворювань тварин, птиці та людей, які спричинюються антигеноспорідненими і морфологічно схожими мікроорганізмами - хламідіями. Хламідії є потенціальною загрозою здоров’ю людей, які можуть заразитись в результаті контакту з тваринами, зараженими цими збудниками або при вживанні м’яса і молока, отриманих від таких тварин, а також на м’ясокомбінатах і м’ясопереробних підприємствах при обробці туш хворої худоби і птиці. В останні роки, дякуючи широким і цілеспрямованим дослідженням вчених по вивченню хламідіозу овець, свиней, сріблясто-чорних лисиць, великої рогатої худоби, розроблені і впроваджені у виробництво діагностикуми, вакцини і раціональні заходи боротьби (Настенко В. і співавт., 2001; Стегній Б.Т. і співавт., 2002). У цього виду тварин недостатньо вивчена крайова епізоотологія хвороби в південних областях України, її розповсюдження, перебіг, симптоматика, патоморфологічні і гістоморфологічні зміни. Потребують вдосконалення методи лікування хворих тварин і система профілактики хвороби. Метою нашої роботи було вивчити розповсюдження, перебіг, симптоматику, патоморфологічні і гістоморфологічні зміни урогенітального хламідіозу великої рогатої худоби в Чернігівській області; удосконалити існуючі методи лікування хворих тварин та розробити науково обґрунтовану систему профілактичних заходів. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання: провести аналіз показників відтворення стада великої рогатої худоби в господарствах Чернігівської, Київської та Полтавської областей України; вивчити епізоотичну ситуацію з хламідіозу великої рогатої худоби в Чернігівській області; вивчити симптоматику енцефалітної форми хламідіозу; вивчити патоморфологічні і гістоморфологічні зміни у великої рогатої худоби при хламідіозі; вивчити у порівняльному аспекті патолого-анатомічні і гістологічні зміни у морських свинок і білих мишей, заражених хламідіями в умовах експерименту; вивчити ефективність комплексного лікування хламідійної етіології. 2. Хламідіоз - інфекційна хвороба, що характеризується абортами, ендометрітами, вагінітами, народженням мертвих і нежиттєздатних телят, енцефаломієлітами, поліартритами, конюнктивітами, пневмоніями, ентеритами, маститами, орхітами, уретритами, баланопоститами і латентним перебігом. У 1879 році швейцарський вчений Ріттер встановив звязок захворювання людей зі хворобою папуг, завезених з Південної Америки. Вперше аборт корів, викликаний збудником ”папугової хвороби” (хламідіозу) описали Traum і Hart у 1923 році у Каліфорнії, а у 1956 році Schoop і Kauker довели серологічно і цитологічно хламідійну етіологію аборту [127]. У Радянському Союзі хламідіозний аборт корів, на підставі серологічних досліджень, був зареєстрований у 1967 році Терських І. І. і Курбановим і. А., а у 1973 році Курбановим з плоду, що абортував, був виділений збудник хламідіозу (штам 250). Н.Бончев та інші у 1963 році в Болгарії виділили хламідії від телят, хворих бронхопневмонією. У СРСР вперше виділив хламідії від телят, хворих бронхопневмонією Гафаров Х.З. у 1969 році. Робота з тваринами, зараженими або підозрюваними у зараженні хламідіозом, відноситься до робіт з особливо небезпечними умовами праці. Збудники хламідіозу великої рогатої худоби відносяться до відділу Gracillicutes, порядку Chlamydiales, родини Chlamydiaceae, видам: Chlamydophila psittaci, Chlamydophila pecorum і Chlamydophila abortus. Відсоток гомології ДНК виду Chlamydophila psittaci із ДНК виду Chlamydophila pecorum складає від 1 до 20 %. Таким чином, хламідії володіють високою мінливістю, що доведене дослідженнями Horsch, Wehr і Щербань Г.П.. Не можна виключати обслуговуючий персонал, як джерело збудника інфекції. При виникненні хвороби в благополучних господарствах відзначають епізоотії, а в стаціонарно неблагополучних господарствах хвороба виявляється зазвичай у вигляді ензоотичних спалахів і спорадичних випадків (хворіє переважно молодняк). Хламідіозний ентерит зазвичай реєструють у тварин до 6-ти місяців, але частіше в 3-10-денному віці. Так само зараження відбувається при лежанні: статеві органи і мацерована шкіра здорових корів стикаються із підлогою, контамінованою навколоплідними водами і ексудатом із статевих органів хворих корів [69; 174]. Плоди, що абортували, до 6-ти місяців стільності не мають яскраво виражених уражень: велика кількість червонуватої рідини в плевральній і черевній порожнинах, червонуватий набряк
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы