Формування акустичного стану житлових помешкань високоповерхових будинків. Вплив на волонтерів модельованого шуму в умовах камерального експерименту. Гігієнічні критерії та рекомендації щодо поліпшення захисту населення від дії внутрішніх джерел шуму.
Аннотация к работе
«ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ІМ. О.М. МАРЗЄЄВА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ» Робота виконана в Державній установі «Інститут гігієни та медичної екології ім. Марзєєва Національної академії медичних наук України» Марзєєва Національної академії медичних наук України», завідувач лабораторії гігієни шуму і житлових та громадських споруд.Проблема вибору існуючих та розробки нових підходів до вивчення шуму житлових споруд в Україні, в першу чергу, повязана з необхідністю удосконалення нормативно-методичних документів та впровадження в практику гігієнічного нормування нових критеріїв його оцінки, які відповідали б вимогам міжнародних стандартів та сприяли покращенню акустичного стану житлового середовища. Забезпечення максимальним рівнем комфорту житла здійснюється за рахунок насичення споруд великою кількістю сучасного інженерно-технічного устаткування з цілодобовим режимом роботи та високим рівнем автоматизації. Функціонування таких комплексів може істотно позначатись на акустичному комфорті житлової зони будинку, оскільки будь-яке інженерно-технологічне обладнання є джерелом як постійного, так і непостійного шуму різних рівнів (П.В. Численними дослідженнями впливу шуму на здоровя населення доведено, що несприятливі умови проживання, повязані з надмірним шумовим впливом, можуть відображатись на якості не лише відпочинку та сну, а і опосередковано впливати на весь процес життєдіяльності, порушуючи гомеостаз організму в цілому (В.І. За даними демографічного щорічника МОЗ України (2008) та показниками здоров‘я населення (2007-2008 рр.), орієнтовно можна припустити, що понад 70 % населення України потенційно належить до групи ризику, що обумовлює актуальність подальшого вивчення субєктивних реакцій населення на шум і особливо встановлення ризику їх виникнення в умовах дії внутрішнього шуму низької інтенсивності, який не перевищує гігієнічно регламентованих значень.Важливим етапом літературного пошуку є аналіз існуючих підходів до оцінки акустичного забруднення житлового середовища та критеріїв гігієнічної оцінки шуму, серед яких провідне місце на рівні світових досліджень належить оцінці ризику порушень гомеостазу організму в умовах постійної дії шуму. Відповідно до мети та завдань, проведено комплексний санітарно-гігієнічний аналіз акустичного забруднення внутрішньожитлового середовища високоповерхових житлових будинків та встановлено роль внутрішніх джерел шуму серед причин появи психоемоційних зрушень у населення під впливом різних джерел. Аналіз даних СЕС щодо скарг населення на шум від внутрішніх джерел проведено за власною структурою досліджень: 1) диференціальний аналіз скарг на різні джерела забруднення навколишнього середовища; 2) відокремлення від загального обсягу скарг лише тих, що стосувались шуму; 3) розподіл скарг на шум за джерелами впливу на категорії: інженерне обладнання вбудованих та прибудованих споруд; інженерне обладнання будинків; звуковідтворююча апаратура; будівельні (ремонтні) роботи; транспортний шум; шум біогенного походження; шум від розважальних закладів, розташованих на прибудинковій території; 4) порівняння скарг з результатами вимірювань рівнів шуму; 5) групування даних за ознаками: «джерела шуму» - «підтверджене / не підтверджене перевищення гранично допустимого рівня (ГДР)». В той же час, подібні заходи сприятимуть зниженню фонового шуму, а отже і його маскувального ефекту, що може негативно позначатись на сприйманні мешканцями шуму від внутрішніх джерел, якими у високоповерховій будівлі є системи інженерно-технічного та санітарно-технічного обладнання, побутові прилади та шум від сусідів. Проведені натурні вимірювання рівнів житлового шуму (за показником LAEKB) вказують на достовірне (р<0,05) зниження еквівалентного рівня шуму зі зростанням поверховості на 1-2 ДБА в багатоповерхових житлових будинках і на 3-4 ДБА - у високоповерхових, при цьому, рівні шуму на верхніх поверхах коливаються в середньому, в межах 27 - 28 ДБА, що нижче від регламентованих СН 3077-84 (рис.Санітарно-гігієнічний аналіз проектів будівництва багатоповерхових (висотою до 73,5 м) і високоповерхових (висотою понад 73,5 м) будинків і багатофункційних житлово-громадських комплексів показав, що сучасні обємно-планувальні та інженерно-технічні рішення несуть потенційну загрозу негативної зміни акустичних умов проживання, праці і відпочинку населення. На основі інструментальних вимірювань рівнів внутрішньожитлового шуму будинків різного типу (за критерієм LAEKB) встановлено, що з підвищенням поверховості за рахунок зниження впливу зовнішніх джерел шуму, знижується денний та нічний еквівалентний рівень шуму в житлових помешканнях.